"Юрiй Ячейкiн. Спалах понадновот зiрки" - читать интересную книгу автора

зацiпенiли вiд космiчного холоду, нагодився однобезголовий брат по розуму
капiтан Небреха. Анi секунди не вагаючись, легендарний герой Всесвiту
вдерся на своуй старенькiй ракетi у згубну дiрку i надiйно закоркував
фатальну пробоуну у борту планети. На превелике горе, космiчна катастрофа
минулася без людських жертв: ресторан саме було зачинено на обiдню
перерву. А з численних фейлетонiв нашоу газети давно вiдомо, що всi
працiвники цього першорядного закладу громадського харчування пiд страхом
неминучоу i болiсноу смертi ходять усти додому, оскiльки бояться отруутися
ресторанною ужею. Як бачите, суворе дотримання правил технiки виробничоу
безпеки вже в котрий раз милус цих злодiув!
Та не будемо вiдволiкати себе вiд iсторичноу розповiдi увагою до карних
елементiв.
Коли схвильований натовп репортерiв, фотокорiв, представникiв радiо i
телебачення, а також численних зiвак ринув на мiсце вiкопомних подiй,
перед ними у всiй своуй нехитрiй, але величнiй красi постала радiсна
картина.
В iлюмiнатор, майже впритул одна до одноу, визирало двi голови!
Усi присутнi з гордiстю усвiдомили, що, нарештi, сповнилося свiтле
пророцтво вiтчизняних генiув, корифеув, академiкiв, доцентiв, кандидатiв,
а також кандидатiв у кандидати наук: сдина, придатна до життя у космосi
розумова формацiя - це цивiлiзацiя двоголових iстот. Адже лише за умов
непримиренноу принциповоу суперечки двох голiв народжусться несхибна
iстина. Однобезголова ж формацiя, позбавлена дiалектичного розвитку
суперечок, як прояву здорових неантагонiстичних протирiч i втiлення в
однiй живiй iстотi боротьби протирiч - цiсу однiсу з найбiльш загальних
закономiрностей розвитку природи, суспiльства i фiлософського мислення,
приречена на неминучi помилки та хиби, якi неодмiнно зведуть уу до
безтямного рiвня тваринного iснування.
Але - о, яке гiрке розчарування! - з ракети випорснула не одна, а двi
особи.
Мов передгрозова тиша запала над приголомшеним натовпом. Невже нашi
героучнi рятiвники, на честь котрих найкращi поети вже шкрябають
зворушливi оди, а найвидатнiшi композитори кладуть ух на урочистi хвилi
нот для сольного двоголосу з оркестром, звичайнi космiчнi волоцюги, яким
за жорстокий розбiй на галактичних трасах вже встигли вiдтяти по одному
злочинному баняку?
Ви б тiльки бачили ух! Менший з них на вигляд був мальованим пiратом -
кульгав на залiзному протезi i пихкав спецiальним приладом з отруйною
речовиною, яка лише й дас тiсу радостi, що прокуренi легенi i катар горла.
Друге одоробло у розчахнутому до пупа комбiнезонi теж надто нагадувало
закоренiлого у жахливих пiдступах розбещеного флiбустьсра i тому також не
викликало як позитивних емоцiй, так i великих симпатiй.
Та - о, яке щастя! - невдовзi з'ясувалося, що на планетi Земля, звiдки
прибули космiчнi мандрiвники i де вони мають постiйну мiжзоряну прописку,
усi аборигени вiд природи однобезголовi. Якась дивовижна примха еволюцiу
прирекла ух на розумове калiцтво. Але земнi тубiльцi з мужнiстю, гiдною
кращоу долi, нiколи навiть не пiднiмають дискусiй про комплекс власноу
недосконалостi. Вони мовчки несуть крiзь тисячолiття свос страхiтливе
прокляття еволюцiу. Ось чому у них так поширена i популярна
загальновизнана аксiома: одна голова - добре, а двi - краще. Правда, у нас