"Юрiй Ячейкiн. Спалах понадновот зiрки" - читать интересную книгу автора

вона, на вiдмiну од землян, мас, як вiдомо, суто судово-процесуальний
характер.
Та не будемо вiдволiкати себе вiд iсторичноу розповiдi хай навiть
цiлком слушною етнiчно-космiчно-фразеологiчною розвiдкою.
У присутностi 100.000 повноцiнних жителiв столицi, якi разом тримали на
плечах поголiв'я з 200.000 одиниць, капiтан Небреха дав представникам
преси iнтерв'ю, сповнене, як на одну голову, свосрiдноу мудростi та
деякого iнтелектуального забарвлення.
На запитання, що йому найбiльше сподобалося на Таотi, капiтан Небреха з
вишуканою гiднiстю тонкого дипломата вiдповiв :
- Передусiм дозвольте вiд iменi усiх землян та землянок передати
найпалкiший привiт та найкращi побажання усiм таотянам i таотянкам. А
тепер з присмнiстю вiдповiм на ваше запитання. Поки що менi найбiльше
сподобався чудовий вибiр мiсцевих страв, якi я мав нагоду побачити ще у
космiчному просторi i якi, на жаль, i досi не смакував...
- Правду каже! - вiддано присднався до капiтанових слiв його вiрний
штурман Азимут.
На запитання, як вiн розцiнюс власний героучний подвиг, капiтан Небреха
з винятковою скромнiстю зазначив:
- На мосму мiсцi так вчинив би кожний гуманоуд, варто йому було б з
мiсяць посидiти на самiй сухiврi з хлорели.
Але давалася взнаки перевтома, викликана нелюдськими зусиллями, щедро
покладеними на терези щасливого майбуття планети. Коли капiтан Небреха
вiдповiдав на запитання, чи завжди Землю населяли самi однобезголовi
iстоти, у його словах вже виразно бринiло легке роздратування:
- Нi, не завжди. Колись поряд з людьми спiвiснувало могутнс, але
нерозумне плем'я Змiув Гориничiв, кожен представник якого мав власне
поголiв'я вiд трьох до дванадцяти голiв. (Оплески). Окрiм них, - пiдвищив
голос мiжзоряний вовк, - по рiзних кутках планети мешкали ще посiмейства
Драконiв, якi теж пишалися своуми численними головами. (Тривалi оплески).
Але замiсть спiвiснувати у мирi та дружбi, дiлити з сусiдами хлiб та сiль,
вони намагалися усе запхати у своу численнi горлянки. Та ще зазiхали на
чужi харчовi запаси. Ось чому усi вони були без жалю поголовне скаранi на
горло.
- Правду каже! - пiдтакнув Азимут.
Як i слiд було чекати, пiсля цих слiв всi посунули до бенкетноу зали.
Харчу було - уж-наудайся. Вино лилося водоспадами. Нiхто нiчого не
шкодував для наших дорогих гостей: однаково пiсля космiчноу катастрофи з
"Телячоу радостi" все розкрадуть i спишуть на стихiйне лихо. Пiсля веселоу
гулянки, яка вдалася якнайкраще, усi гуртом пiшли писати.золотими лiтерами
iм'я Небрехи на скрижалях iсторiу. Цей масовий культпохiд супроводжувався
натхненними спiвами i танцями. З вiрогiдних джерел повiдомляють, що
церемонiю вшанування космiчних звитяжцiв буде завершено пiслязавтра. Того
ж дня "Телячу радiсть" закриють на переоблiк".



10. ДЕТЕКТИВ I ГАНГСТЕР

Отакий це був репортаж. Я його передав так, як вiн був написаний. Слово