"Юрiй Ячейкiн. Спалах понадновот зiрки" - читать интересную книгу автора

- Помилястеся, капiтане. У руках державного ката!
Я аж пiдскочив.
- Як? Детектива та до ката? Як це так сталося?
- Але з умовою: тiльки мiж нами...
- Будь певен! - заприсягаюся я, бо мене аж розпирала природна
допитливiсть.
Я нашорошив вуха i почув моторошну, сповнену глибокого внутрiшнього
драматизму iсторiю.
Був час, коли сiромаха носив на плечах, як i всi комплектнi громадяни,
двi братнi голови: XXX i дзеркальну копiю XXX. Тiльки й рiзницi було, що
iм'я першого читали спереду, а iм'я його брата назадгузь. Щоб не плутати
голiв-близнюкiв, значить.
Ви вже знасте, що XXX (його iм'я вимовлялося як Хоробрий Хлопець i
Хваленик) був детективом. Але XXX (читай Харцизяка, Хапун та ще й
Халамидник) був злодiсм! Двi братнi голови, подiленi соцiальною прiрвою!
Уявлясте ситуацiю: одна голова замислюс i здiйснюс зухвалi пограбування, а
друга уу викривас. В одноу суд конфiскус усе добро, друга купасться у
нагородах та ще одержус десять вiдсоткiв вiд награбованого...
Для XXX, як детектива, настало райське життя. Щоб впiймати на мiсцi
злочину мазурика, йому в буквальному розумiннi не треба було далеко
ходити, бо нещасний злодiй XXX кроку не мiг зробити без нього.
Бандит змушений був розробляти просто-таки карколомнi плани. Наприклад,
одного чудового ранку вiн торохнув рукояткою пiстоля по кумполу братньоу
голови, а тодi ще нап'яв на заюшену макiтру цупкий брезентовий мiшок. На
той випадок, якщо детектив опритомнiс. Адже крiзь мiшок вiн все одно
нiчого не побачить, отож не зможе i свiдчити на судi...
...З шаленою швидкiстю по вулицях столицi летить автомобiль зловiсного
темночервоного кольору. Перехожi злякано витрiщують по двi пари очей (а
деякi й по чотири, якщо в окулярах) i полохливо туляться до стiн будинкiв.
Машина минас одну вулицю, другу, третю. Нарештi - фешенебельна Центральна.
Бiля найбагатшого ювелiрного магазину з машини вискакус запаморочливий
злодiй. Один качан його - у чорнiй масцi, другий - у чорному мiшку. Руки у
чорних рукавичках стискають чорний кулемет. Бандит вдирасться до магазину.
- Хе-хе-хе! - погрозливо кричить вiн i пiдкреслюс свiй лаконiчний
виступ красномовною кулеметною чергою.
Присутнi голови хутко зрозумiли цей прозорий натяк: хто розтулить рота,
проковтне кулю!
Ось вона, казкова здобич - на десять мiльйонiв коштовностей. Злодiй
зривас з другого качана грубезний мiшок, аби було куди напихати ювелiрнi
скарби. Та це була фатальна помилка...
I знову цей щасливчик XXX, що так несподiвано став мiльйонером, раюс
собi по найкращих ресторанах, а бiдолашний XXX вiдбувас суворе покарання
на водi i гливкому хлiбi.
Та останнс пограбування скiнчилося для XXX трагiчно. Хитрий злодiй
розробив пiдступний план: випотрошити найбiльший банк, коли детектива сон
зморить. Навiть не чекаючи слушноу нагоди, вiн нишком опоув братню голову
снотворними спецiями i взявся до банкiвських сейфiв. Але коли напакував аж
два чемодани золотих цеглин, то помiтив, що XXX навiть не дрiмас.
Виявлясться, ця гнида, щоб не заснути, заздалегiдь насмокталася чорноу
кави i спостерiгала за пограбуванням вiд початку до кiнця. Але мовчала, бо