"Юрiй Ячейкiн. Народження Адама" - читать интересную книгу автора

чудовиськ...
По-перше, рептилiу не мають потових залоз, цих надiйних
терморегуляторiв тiла. Навiть зараз вони вдень лякливо ховаються вiд
сонячних променiв у вологих сутiнках джунглiв. Варто ум висунутися просто
неба, як вони всi до одного сконають вiд сонячного удару.
По-друге, у потвор надто повiльний обмiн речовин. Отже, вони
неспроможнi швидко акумулювати життсву енергiю.
А по-третс (i це найголовнiше!), у рептилiй вельми висока
пристосованiсть до обмежених парникових умов, що нинi запанували на
планетi. Справа в тiм, що еволюцiя не передбачас геофiзичних змiн, а
природа сипле ними, як з рогу достатку. Таким чином, тiльки-но на планетi
станеться якась катастрофiчна клiматична змiна, як геть усi монстри
загинуть.
Що ж робити високорозвиненим цивiлiзацiям iнших свiтiв?
Сидiти i склавши руки спостерiгати трагедiю планети?
Але ж це приведе до зриву вiдповiдальноу мiжпланетноу конференцiу!
Чи не краще шляхом свiдомого експерименту виправити фатальнi помилки
еволюцiу? Чи не краще створити якiсно нову перспективну iстоту i канчуком
думки прискорити уу розвиток?
А на планетi с всi умови для життя сймодiючих штучних створiнь, що
самовдосконалюються на основi хiмiчного синтезу бiлкiв з амiнокислот за
допомогою i управлiнням кислот нуклеунових. От, скажу я вам, це будуть
молодцi! Менi так i кортить у темпi мого друга капiтана Небрехи - за
пiвоберта планети навколо осi - злiпити зразок: автономну довгодiючу
аналiтичну машину, скорочено АДАМа. I тодi еволюцiя покотиться вимощеним
мосю думкою битим шляхом, не звертаючи на випадковi манiвцi.
Але, як бачите, я досi нiчого не роблю. Тiльки марную дорогоцiнний час,
тiшачись у своуй художнiй майстернi. Знасте, виточую з наймiцнiших каменiв
скульптурнi автопортрети на добру згадку майбутнiм хазяям планети. Оце у
джунглi одного з материкiв я вже накидав тисячi кам'яних куль. Всi вони -
копiя я!..
...Конструктор журливо замовк i навiть припинив гойдатися.
Це було моторошне повiдомлення. Адже коли вiн i далi розважатиметься
лише власними автопортретами, людство нiколи не виникне на Землi, i нам з
капiтаном нi до кого буде повертатися. Уся наша навкологалактична подорож
виявиться марною.
Очевидно, такi ж тривожнi думки вирували i в головi Небрехи, бо вiн
виринувз тютюновоу хмари i стурбовано запитав:
- Що ж гальмус вашу благородну справу, конструкторе?
- Так! - рiшуче пiдтримав я капiтана. - Чому ви зволiкасте? Майбутнс
людство вам нiколи не подарус цього злочинного байдикування! А що скажуть
кам'янi мудрецi та одноклiтиннi iнтелекти?
- Рiч у тому, - сумовито вiдповiв 4пi-ер-квадрат, - що я нiяк не
придумаю вдалоу естетичноу форми. Не буду ж я лiпити розумних павукiв або
мислячих восьминогiв? Фу! Погань яка! Правда, бiлкового АДАМа можна було б
виготовити за власним образом та подобою, але це значить накликати на
цивiлiзацiу галактики ЗС-295 майже непоправне лихо...
- Що ж вас страшить, мiй смiливий колего? - поцiкавився капiтан
Небреха.
- Бачите, каштане, - милостиво пояснив 4пi-ер-квадрат, - галактика