"Юрiй Ячейкiн. Народження Адама" - читать интересную книгу автора

безтурботно длубався у носi i з непiдробною наснагою пускав з рота
бульбашки...
...Коли ми з Небрехою повернулися до рiдноу коробки, я зважив на своу
жахнi пригоди i мовив:
- Капiтане, як на мiй погляд, нам уже час вирушати у зворотний путь, до
нормальних людей. Знасте, у конструктора нема матерiалу для подальших
експериментiв. Раптом вiн знову наплутас i помилково вилучить у мене
ребро? А я вам виробничоу травми нiколи не вибачу!
- Що ж, ти. Азимуте, масш рацiю, - спроквола озвався Небреха. - Тож
готуй коробку до старту!
Нiколи ще накази капiтана не викликали у мене такого задоволення!
Наступного дня вирушали. Схвильований 4пi-ер-квадрат, що прибув зi
своум машинним почтом нас проводжати, крутився навколо ракети, мов дзига.
АДАМ проходив пiдготовчий курс лазiння по деревах. Вiн гойдався на вiтах i
дегустував мезозойськi фрукти.
Хвилини чекання, хвилини прощання. Останнi побажання, щирi потиски рук,
дзвiнкi поцiлунки...
Капiтан Небреха i незабутнiй 4пi-ер-квадрат сипали мудрими порадами, що
дожили аж до нашого часу:
- Мийте руки перед обiдом! - iз зволоженими очима наполягав славний
капiтан Небреха.
- Переходячи вулицю, подивiться лiворуч, а потiм праворуч, - розчулено
нашiптував 4пi-ер 2.
- Киньте кубишку, заведiть ощадкнижку!
- Пийте пиво з раками!
А коли ревнули двигуни i коробка, одiрвавшись вiд грунту, зависла на
мить непорушно, капiтан далекого мiжзоряного плавання Небреха висунувся в
iлюмiнатор i востаннс обдарував видатного конструктора справжньою перлиною
мудростi:
- Конструкторе, не давайте АДАМовi усти немитi плоди!


Капiтан Небреха, певно, весь час нишком стежив, яке враження справляв
на мене детальний звiт Азимута.
Тiльки-но я перегорнув останню сторiнку пожовклого фолiанта, як вiн
зауважив:
- Не майте сумнiвiв. Азимут усе точно виклав, 4пi-ер-квадрат скопiював
його з майстернiстю генiального художника. Пiдробка була надто досконалою,
щоб уу виявив будьякий експерт. Навiть я не годен був вiдрiзнити оригiнал
вiд копiу. I от iнодi менi спадас дика думка: а що, коли справжнiй Азимут
зопалу переплутав шафи i я замiсть свого вiрного штурмана вивiз з мезозоя
автономну довгодiючу аналiтичну машину? Адже спочатку Азимут вельми
скептично ставився до мене, а згодом раптом почав буквально обожнювати! Це
мимоволi наводить на певнi роздуми...
Знаменитий зореплавець сумно зiтхнув, узяв люльку, та вперше не
запалив, а замислено стиснув у долонях.
- Авжеж, припущення не з присмних, - самокритично визнав вiн. - Але
могло бути набагато гiрше. Страшно подумати, що якби я тодi забарився з
навкологалактичними мандрами ще на день, конструктор, можливо, наробив би
непоправних дурниць. Так, якби я вчасно з ним не зустрiвся, то зараз на