"Юрiй Ячейкiн. Слiдство веде прокуратор" - читать интересную книгу автора

Вона безжурно засмiялася.
- Це було дуже цiкаво!
- Чи запам'ятала того, хто розпочав бучу?
- Мiняйла? Та його всi там знають...
- Я питаю про молодика.
- Звичайно, запам'ятала. Адже вiн стояв у кiлькох кроках вiд мене.
- Який вiн iз себе?
Клавдiя Прокула замислилася.
- Малий на зрiст, - нарештi почала вона.
- Нижчий чи вищий за тебе?
- Нижчий, буде менi пiд вухо.
- I це все?
- Чому ж? У нього гарне, лискуче волосся - спадас м'якими хвилями на
плечi.
- Якого кольору?
- Темного.
- А точнiше?
- Якогось такого брунатного... А очi у нього карi, як в усiх тутешнiх.
Нiс довгий i гачкуватий...
- ...як у всiх тутешнiх! - засмiявся Понтiй Пiлат, прокуратор.
- Ти не хочеш мене слухати? - спокiйно запитала Клавдiя Прокула.
- Хочу, моя люба! Але чи примiтила ти в ньому хоч щось таке, що було б
не "як у всiх тутешнiх"?
- Що ти масш на увазi?
- "Шрам, родимка, плямка, якесь калiцтво...
- Зрозумiло. Нiчого такого я не помiтила - обличчя у нього чисте.
Смагляве. Калiцтва теж не зауважила. От хiба його руки...
- А що - руки?
- Вони у нього тонкi й тендiтнi, як у жiнки. З довгими пальцями...
- Славно! - сказав прокуратор. - Це вже щось...



2. ВЕСЕЛИЙ ГЕРМАН ЧУХАр ПОТИЛИЦЮ

Ось чому, коли Луцiй Галл прийшов доповiдати про подiу у храмi,
прокуратор Понтiй Пiлат його просто-таки ошелешив.
- То що, Луцiю, - весело мовив вiн, - будемо шукати людину, яка на
зрiст - менi по плече? Волосся у того чоловiка брунатне, хвилясте. Очi
карi. Нiс гачкуватий. Руки тонкi, з довгими пальцями.
- Звiдки ви знасте, патроне?
- Та с в мене один особистий iнформатор. Дуже надiйний!
- А! - нараз прозрiв Луцiй Галл. - Ми з'ясували: у храмi була й ваша
дружина Клавдiя Прокула. Я з нею щойно вiтався на входi.
- Ой, любий Луцiю, вiд тебе нiчого не приховати! Ти справжня
нишпорка... Але хто ж цей низенький, хвилястий, гачкуватий i так далi?
- Нам вiн добре вiдомий. Iм'я - Iсус Назарей. Я прихопив його справу.
Про всяк випадок...
- Справу? Не чув про таку!
- ту заведено ще кiлька рокiв тому, в часи прокуратора Квiрiнiя.