"Юрiй Ячейкiн. Слiдство веде прокуратор" - читать интересную книгу автора

- Так, патроне, це я!
Веселий Герман вийшов на свiтло. Палаючий вогонь свiтильникiв примхливо
грав кривавими вiдблисками на бронзi його обладункiв.
- Сталося щось несподiване? - тривожно запитав Пiлат.
- Усi трос сконали, патроне...
- Так швидко?..
- Довелося... Тi двос впiзнали свого ватага - хрести стоять рядком.
Почали патякати зайве...
- Що саме?
- Глузували з нього: мовляв, ти назвався Сином Царя, то чому ж не
врятувався? Мовляв, царiв не розпинають!
- Хтось чув?
- Пантера з вартою. Але нiхто з них не знасться в мiсцевих дiалектах.
- А Син Царя ухньою мовою звучить...
- Вар-Авва!
I тут нiби полуда впала з очей Клавдiу Прокули.
Руки!
Ось той нонсенс, який вона застерегла зором, але нiяк не могла
зафiксувати думкою!
Тонкi, як у жiнки, руки з довгими пальцями!
Цi жiночi руки були у другого, у того в темному, якого Веселий Герман
притискував до землi ногою. Обличчям униз...
Мiж тим прокуратор проказував, нiби розмiрковував уголос:
- Звiсно, певний ризик був, але незначний. Пантера вмiло вiдволiкав
увагу. Окрiм того, сдиний небезпечний свiдок, який мiг би викрити пiдмiну,
повiсився.
- Раптово! - недобре всмiхнувся Веселий Герман.
- Головне - вчасно. Не розумiю тiльки, чому той нiчний рiзун прибрав
собi iм'я Сина Царя?
- По назвi секти, - пояснив Герман. - Адже вони самi не називають себе
"кинджальниками", а величають "синами царя небесного". Коротко кажучи,
коли вони почали розпатякувати, довелося вжити негайних заходiв, аби
замовкли...
- Що ж ти ум заподiяв?
- Скоротив хреснi муки усiм трьом.
- У який спосiб?
- Вмочив губку у розчин з цикутою i дав ум посмоктати.
- А ти - завбачливий...
- Що вдiсш - треба! - з удаваною скромнiстю знизай Плечима Веселий
Герман.
- Мiй Понтiю, - аж тут лагiдно озвалася Клавдiя Прикула, - як тобi спав
на думку такий чудовий задум? По правдi, ти зрiвнявся з самим хитромудрим
Одiссеем!
- Усе просто, моя люба, - ласкаво вiдповiв Пiлат. - На цю думку мене
навела удавана смерть i воскресiння Лазаря. I тепер невдовзi ти почусш про
нове чудо - воскресiння з мертвих розiп'ятого Iсуса Назарея. Я обiцяю тобi
це твердо!
- Любий Понтiю, коли вже в тобi прокинувся Сiвiллин дар, провiсти, коли
оте чудо станеться? - жартiвливо проворкотiла Клавдiя Прокула.
- Про строки лiпше знас наш Герман!