"Юрiй Дмитрович Ячейкiн. Важке життя i небезпечнi пригоди (укр)" - читать интересную книгу автора

видається. Щоб переконатися у цiй iстинi, подивiться зi схилiв Днiпра на
Русанiвку. Будинки цього острiвного житлового масиву здадуться вам меншими
за сiрниковi коробки.
Насправдi ж русанiвськi житла сягають вiд 9 до 17 поверхiв! Жоден iнший
район Києва не має стiльки висотних будiвель.
Так сталося i з Мiсяцем. Поки вiн був далеко, то виглядав маленьким. А
як наблизився, то побiльшав. Вченi кажуть, що вiн i надалi бiльшатиме, бо
невпинно наближається до Землi. Ми недаремно згадали тут Русанiвку, бо, за
розрахунками потужної електронно-лiчильної машини, Мiсяць, якщо вiн не
зупиниться, врештi-решт упаде саме на Русанiвку.
Iнодi запитують: чому Мiсяць зрушив з мiсця i залишив свою одвiчну
орбiту? На жаль, це поки що загадкова космiчна таємниця. Науцi невiдомi
причини несподiваного порушення закону всесвiтнього тяжiння.
Однак ученi вважають, що з тих невiдомих причин i за сприятливих умов
Мiсяць цiлком спроможний велично повернутися на свою стару, обжиту орбiту.
Дорогi мої читачi! Разом з вiдомими астрономами, астрофiзиками,
астрохiмiками, астроботанiками ведiть i ви цiкавi науковi спостереження за
космiчною еволюцiєю Мiсяця, користуйтеся небувалою за всю iсторiю людства
нагодою, а про свої вiдкриття пишiть до вашої улюбленої газети "Промiнець".
Проф. В. О. Вiтрило-Жагельський

Тiльки-но Павлусь з жахом прочитав цi фатальнi для нього загрозливi
рядки, як знову почув понурий голос старого-престарого, мудрого-премудрого
чаклуна-пенсiонера, нiби його пророчi слова були записанi на магнiтофонну
стрiчку, а зараз той магнiтофон увiмкнули:
- Якщо ти брехатимеш: i надалi, з тобою трапиться саме те лихо, яке ти
насмiлишся покликати на самого себе. I нiщо не порятує тебе, а тiльки щира
правда. А щоб урятуватися, багато не треба: просто визнати перед усiма без
винятку друзями, яким ти наплiв побрехеньок, що все те - твої власнi
вигадки. Зваж - перед усiма! Бо коли хоч перед одним будеш критися, то вiд
порятунку будеш так само далеко, якби ти й перед жодним не повинився.
Пам'ятай: брехня i правда у парi не ходять, а в парi йдуть неправда з
кривдою. Прощавай, мiй юний друже. Будь щирий. Я сказав!
У Павлуся аж мороз по шкiрi пiшов, а волосся на головi само собою
пiднялося дибки. Жах! Тiльки тепер Павлусь усвiдомив, що вiн накоїв...
В його наполоханiй уявi малювалися похмурi картини космiчної
катастрофи.
ТОРОХ-ТОРОРОХ! - це з усього маху Мiсяць гепнувся на Русанiвку...
Дев'ятиповерховi i ще бiльшi житловi будинки, школи i дитячi садки,
ресторани, кафе i їдальнi, магазини i бiблiотеки, ательє мод, хiмчистка i
перукарнi, готель i кiнотеатр - все, мов трiски, розлiтається навсебiч...
Пiд мiсячним Морем Спокою трагiчно i передчасно гине найкращий друг
Павлуся, видатний спортсмен i шкiльної, i мiської спартакiади, рекордсмен,
найлiпший у свiтi задавака i вiдмiнник Васько Прутик...
З-пiд мiсячного каменю сиротами стирчать безжально розчавленi, подiбнi
на мишачi хвостики кiски. Це все, що лишилося вiд гарної, мов хлопець,
дiвчинки Оленки Туркiв...
Самого Павлуся, безумовно, причавить мiсячним екватором, не iнакше. Але
так тобi, негiднику, i треба! Ото не бреши! Ще мало тобi, iроду,
дiсталося!..