"Iван Карпенко-Карий. Хазян (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Феноген._ Загрiба║те грошики!
Маюфес._ Ет, поки заробиш грош, пiдошви побйош!
Феноген._ Ну, не гнiвiть бога! Домик чудовий купили!
Маюфес._ За стiлько лiт - другi┐ купили не домики, а палати!
Феноген._ Мало чого... Е-хе-хе!.. От гляньте! Маюфес._ Халат, ну?
Феноген._ Халат мiлiонера! Бачите, як багатiють. Ще отакий ║ кожух, аж
торохтить! Нового купувать не хоче, а вiд цього халата i вiд кожуха,
повiрите, смердить! .Он як люде багатiють: учiться!
Маюфес._ Ето што-нiбудь особенного!..
Феноген._ Ну й оказiя ж нам була через цей кожух. Подумайте: швейцар не
пускав Терентiя Гавриловича у земський банк!
Маюфес._ Ну, не пускав, а як пiзнав, зараз пустив... Терентiя
Гавриловича i в рогожi пiзнають!
Феноген._ А так... Слухайте, Григорiй Моисеевич, чи нема у вас на
прикметi земельки?
Маюфес._ Для вас?
Феноген._ Еге. Постарiв, треба на свiй хлiб.
Маюфес._ Пора, пора самому хазя┐ном буть, хоч вам i тут добре.
Феноген._ Грiх скаржитись! Та тiльки то моя бiда, що перше я купував,
продавав i мав добрi куртажi, варт було побиватись; а тепер держить при
собi. Коли-не-коли перепаде свiжа копiйка! Так пошукайте для мене десятин
п'ятсот.
Маюфес._ Кругленький шматочок! Постараюсь. А тепер проведiть мене до
Терентiя Гавриловича.
Феноген._ Ходiм! Тiлько шукайте землю поближче до вокзала...
Маюфес._ Што-нiбудь особенного...
Зеленський (з дверей)._ Феноген Петрович, можна?
Феноген._ Заходьте, я зараз! (Вийшов з Маюф║сом.)_

ЯВА III

Зеленський, а потiм Феноген._
Зеленський._ От i шапкуй перед хлопом! Не можна iнакше: силу ма║, а
може, сам i нацькову║, аби зiрвать, - треба загодить!
Входе Феноген._
Феноген._ А що скажете? Кажiть скорiще, бо незабаром сюди хазяйка
вийдуть.
Зеленський._ Терентiй Гаврилович гнiв на мене ма║, i я боюсь, щоб мене
не перевели в Чагарник на мiсто Лiхтаренка; а там менше жалування, у мене
сiм'я... замовте словечко... (Вийма║ громi.)_
Феноген._ Та що ж я можу... Зна║те, який наш хазя┐н, часом щоб не
подумав, що ви мене пiдкупили, у нього честь - перше всього!
Зеленський._ Дурно нiхто нiчого не робе: ви для мене, я для вас. (Да║
грошi.)_ Замовте добре словечко, ви найближчий до хазя┐на чоловiк.
Феноген._ Та я попробую... Тiлько хто його зна║, як... (Бере грошi.)_
Це ви менi позича║те... А якщо нiчого корисного не вийде - я вiддам.
Зеленський._ Ваше слово все переборе. Нехай i в Чагарник переводять, та
хоч би жалування не поменшили... Я крадькома сюди, а тепер в контору.
(Вийшов.)_
ЯВА IV