"Ольга Кобилянска. Людина (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Ольга Кобилянська.

Людина


------------------------------------------------------------------------
Оригинал этого текста расположен в "Сетевой библиотеке украинской литературы"
OCR: Евгений Васильев
Для украинских литер использованы обозначения:
к, ║ - "э оборотное" большое и маленькое (коды AAh,BAh)
п, ┐ - "i с двумя точками" большое и маленькое (коды AFh,BFh)
I,i (укр) = I,i (лат)
------------------------------------------------------------------------


ПОВIСТЬ З ЖIНОЧОГО ЖИТТЯ


Присвячено високоповажнiй
Наталi Кобринськiй


Das Reich der Luge ist aufrecht, wie es noch niemals gevesen.Die
Wahrheit selbst wagt sich, nur in gleissenden Fetzen vermummt, aus ihrem
Winkel hervor...[1]

Пан Епамiнондас Ляуфлер прожив добрi часи. Був ц.к.[2] лiсовим
радником, мав велике поважання, великий вплив i великi доходи. А що вiн
мав мiж iншим, так "побiчно", ту слабу сторону, що любив одушевлятись
гарячими напитками, - се не мало нiкого обходити. Про се не мав вiн нiкому
здавати справоздання. Хiба б собi самому. А тому, що був з собою у згодi,
тому, що розумiв себе, як розумiв i сво┐ лiсовi справи, тож i ходив (як
кажуть простенькi люди) "годинник зовсiм у порядку". Вiдтак, коли слаба
сторона змоглась та стала збагачуватись бiльшими наслiдками, коли
показалось, що великi причини спроваджують i великi подi┐... тодi й
настало... та про се вже опiсля...
Пан Ляуфлер був жонатий i мав чотири доньки й одного сина. Остатнього
любив вiн несказанно, ба навiть обожав. "Се буде гординя мого життя,
свiтило цiло┐ родини, се чоловiк будучини!" - мовляв вiн часто до сво║┐
жiнки й добрих знакомих. Добра женщина, котра так само обожала одинака,
вiрила смiлому вiщуванню свого мужа. Вона бачила сама не раз у сво┐х мрiях
сина лiсовим радником, бачила, як вiн ┐здив у елегантнiй колясцi, гордими
кiньми, бiля нього багата жiнка, його здоровлять низенько малi й великi,
старi й молодi; бачила його також поважним лiкарем-радником у товариствi
високих осiб, що з ним дружно балакають. Часами змiняв муж будучими свiй
завiд[3] й вибирав становище надворного радника. Супроти того не мож було
вже нiчого закинути. А як се звучало шумно! "Високоповажний пан
Герман-квген-Сидор Ляуфлер, ц. к. надворний радник!" Надворний радник! Нi,
надворним радником буде, мусить бути. Се якраз мудрiше, нiж лiкарським
радником або лiсовим радником! Ну, щодо остатнього, то воно припало ┐й