"Iван Кочерга. Майстри часу (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Юркевич, схвильований, ходить по кiмнатi. Пауза.

К а р ф у н к е л ь (раптом скрику║ i нахиля║ться, шукаючи чогось на
пiдлозi). А! Донерветер! Тримайте, тримайте, вiн бiля, вас, вiн
покотiлься!
Ю р к е в и ч (пiдбираючи ноги). Хто покотився, хто покотився, де?
К а р ф у н к е л ь (лазячи по пiдлозi). Не наступiть з ногами! Один...
два... три.
Ю р к е в и ч (шука║, нахилившись). Та що саме?
К а р ф у н к е л ь (показуючи маленьку золоту коробочку). Я
розсипаль... дванадцять... дванадцять пiлюльок... такий маленький
пiлюлечка. Будь ласка, допоможiть знаходiль!

Обидва нахиляються i шукають по всiй кiмнатi.

К а р ф у н к е л ь. Обережно, не наступiть з ногами! Два... три...
цвай... драй...
Ю р к е в и ч. Знайшов, знайшов! Одна, двi, ще одна, ще...
К а р ф у н к е л ь. Дякую, данке. (Шукають). Бiтте нох. Чотири,
п'ять... Данке зер. Дякую. Будь ласка, ще трошки. Ага, нох айне...
Ю р к е в и ч (шука║). Всi?
К а р ф у н к е л ь. Нi, ще двi. Ага, ще ║! Ще одна, будь ласка, ще
один. Зiбен, ахт - ще один...
Ю р к е в и ч. Нiде бiльше нема║. Не видно.
К а р ф у н к е л ь. Може, закотiлься пiд чемодан? Подивiться, будь
ласка, з очима.
Ю р к е в и ч (штовха║ чемодан). Нi, нiчого подiбного.
К а р ф у н к е л ь. Нема? Яка непри║мна пригода! А може, пiд порогом?
Ю р к е в й ч. Та годi-бо - скiльки не ста║?
К а р ф у н к е л ь. Один.
Ю р к е в и ч. Однi║┐? Ну, то чи варто за одну турбуватись? Все одно
вона забруднилася на пiдлозi.
К а р ф у н к е л ь. Але його не можна так залишати. Не можна...
Ю р к е в и ч. Не можна? Але чому?
К а р ф у н к е л ь. Дас iст гiфт. Це отрута.
Ю р к е в и ч (дме на пальцi i дiста║ хустку). Отрута?
К а р ф у н к е л ь. Дуже мiцний отрута, алькало┐д. Я його добуваль з
один квiтка. (Шука║). Якщо людина ковталь один пiлюлька - вiн умiраль за
чотири секунди, як один муха, вi айне флiге. Паралiч, удар - жоден лiкар
не пiзна║, вiд чого. Я не можу його тут залишити. (Шука║, заглядаючи пiд
стiльцi).
Ю р к е в и ч. Нiде нiчого не видно. (Витира║ руки хусткою).
К а р ф у н к е л ь (невдоволений, хова║ коробочку в кишеню). О-о,
знову! (Хапа║ться за щоку). У-у-у, проклятий бiль! (Пада║ в крiсло,
вигинаючись вiд болю). У-у-у! Яка му... о-у-у! Абер дас iст... (Зрива║ться
на ноги). О, благаю вас, благаю вас, пане вчителю, майн лiбер шульмайстер!

II

Цi║┐ хвилини чути частий дзвiн оповiстки.