"Микола Кулiш. П'си (Збiрка) (Укр.)" - читать интересную книгу автора

руках:_
-_ Гм... це ви?
У л я
- Я... по книжку... А ви думали хто?
М о к i й
- Думав, що це... ви.
В У л i забринiло в грудях:_
-_ Серйозно?.. А я по книжку до вас.
- По яку?

У л я трошки розгубилась:_
- По яку? Взагалi по укра┐нську книжку.
У Мокiя забринiло в грудях:_
-_ Серйозно? Дуже при║мно. Радiю вам, Улю.
- Серйозно?

- Серйозно. Яко┐ ж вам книжки дати? З поезi┐? З прози? З наукових,
соцiально-економiчних?

- Котру можна буде.
- Вибирайте.

- Ну, дайте... яку ви хочете.
М о к i й зворушено:_
-_ Та я б хотiв, щоб ви всi ┐х перечитали, Улю!
- А це у вас яка?
- Це?.. Це книжка з укра┐нсько┐ етнографi┐ та антропологi┐.
У л я вже не знала, що далi казати, та:
- Серйозно?
М о к i й
- Подивiться.
У л я подивилась:
- Гарна книжка - в палiтурках i, зда║ться, з золотим обр║зом...
М о к i й
- А зна║те, як по-вкра┐нському сказати: з золотим обр║зом?
- Ану, як?

М о к i й пiднесено:
-_ Книжка з золотими берегами. Правда, прекрасно?
- Надзвичайно!
- А що iще можна сказати про матерiю, що вона з берегами. Фартух
дорогий - золотi береги.

У л я щиро:
-_ Прекрасно!
М о к i й зрадiло:
- Серйозно?
У л я цiлком, щиро:
-_ Надзвичайно! Фартух дорогий, золотi береги... А скажiть, як буде
по-вкра┐нському "чулки з розовой каемкой" ? Отакi, як у мене. Ось...