"Микола Кулiш. П'си (Збiрка) (Укр.)" - читать интересную книгу автора

- А ви його син?.. Вибачте, не знала. (До Мокiя з пiдлесливим
просмiхом)._ Хоч ви похожий на вашого папу. Боже, як похожий... Скажiть -
змiнили вам прiзвище? Папа ваш так турбувався... Воно справдi якесь чудне.
Либонь, малоросiйське?
М о к i й глухим, здушеним голосом:
-_ Однинi... (розкашлявся)_ у мене папи нема!
Б а р о н о в а - К о з и н о
- Як? Ви сказали...
М о к i й з натиском:_
-_ Нема, кажу! Нема!..
Б а р о н о в а - К о з и н о
- Ах, Боже мiй! Знов, виходить, я не туди потрапила... Як же так?
(Забурмотiла розгублено)._ Холодна Гора, ...ськая вулиця, N 27, "У дворi
злi собаки", квартира...
_
4__
Увiйшов М а з а й л о. Кинувся до Козино:
- Жду вас, жду!
Б а р о н о в а - К о з и н о
- Вибачте, вийшло таке непорозумiння. Сказали - вас нема, що ви
вмерли...

М а з а й л о показав на дверi.
Не зводячи очей з Мокiя, вклонився ще раз Бароковiй:
-_ Так, так... Заходьте. Мокiю! Я матиму з мадам Бароновою-Козино
дiлову розмову. Менi потрiбна ця кiмната...
Б а р о н о в а - К о з и н о
- I я вже була повiрила, що ви вмерли...
М а з а й л о до Бароново┐, але вся його увага на Мокi║вi:
-_ Дуже при║мно... (До Мокiя)._ Розумi║ш?.. (До Бароново┐, ще раз
вклонившись)._ Вибачте. Заходьте...
Б а р о н о в а - К о з и н о заспоко║но i задоволена:_
-_ Мерсi!
Вийшли. _
М о к i й, ввесь час свердливши батька очима, зiрвався з мiсця.
Заходив:_
-_ Нi! Нi!.. Не дам! Не дозволю! I жодно┐ лекцi┐ правильних
проiзношенiй! (Помiтив Улю бiля люстра i раптом увесь засвiтився,
сповнився якоюсь iде║ю). _Так... Бачите тепер, Улю, який я самотнiй?
У л я
- Серйозно?

- Серйозно, Улю. Рiдня - а нема до кого слова промовити, тим паче
укра┐нського. Слухати не хочуть. (До дверей)._ Так нi! Буду на зло, на
досаду декламувати укра┐нське слово. (До Улi)._ Не розумiють його краси, а
з мо║┐ самотностi смiються. Отак i живу, самотiю, як мiсяць над глухим
степом, як верства в хуртовину. (До дверей)._ Буду спiвати, кричати пiд
дверима отут, буду танцювати, свистiти!.. (До Улi)._ Як одлюдник в
пустелi, як копiйка у старця, як мiзинець у калiки, як...
У л я захвилювалась: