"Григорий Квитка-Основьяненко. Сватання на Гончарiвцi (Укр.)" - читать интересную книгу автора

На вольну щоб сходить?
Горiлки принести?

О д а р к а.


Та годi тобi, дурню,
Не знать про що товкти!

(Кандзюбе).



Вiн, знай, сво║.

Кажiть, а що таке?
К а н д з ю б а. А що? Дочка в вас ║?
П р о к i п i О д а р к а. к, ║!
К а н д з ю б а. Така, що треба годувати?
О д а р к а. Хоч сьогоднi вiддавати.
К а н д з ю б а. Сина маю.
П р о к i п i О д а р к а. Знаю.
К а н д в ю б а. Так вiддайте!
О д а р к а. Потурайте! Чи вiн нам рiвня?
П р о к i п. От i треба добувати. Та на вольну швидш чухрати. А де твоя
гривня?
О д а р к а (мужу). Вiдв'яжися; врагова дитина! (Кандзюбе).

Усяк зна,
Що в вашого сина
Та клепки нема!

К а н д з ю б а.


Щоб то як?

О д а р к а.

Та так:
Прибитий на цвiту.

К а н д з ю б а.


Тю-тю!
Та ще фiть, фiть!
Ви дiло тут кажiть:
Чи вiддасте? (с насмешкою).