"Евгений Наумов. Чарiвна круговерть (Укр.)" - читать интересную книгу автора

- Як же перейти нам на той бiк? - з сумом запитала Варя i повiльно
обвела машини очима. - У повiтря злетимо?
- У повiтря? - задумливо повторив Малько-Ванько й подивився угору,
- може, мiж будинками тягнеться якась мотузка чи дротина? Адже вiн так
вправно умiв лазити по канату!
Але там не було нiчого. Та хоча б щось i було, то як вiн
видряпається по стрiмкiй гладенькiй стiнi? I раптом хлопчик помiтив на
стiнi широку бiлу стрiлку i намальованого на нiй смiшного синього
чоловiчка, котрий дiловито ступав схiдцями униз.
- Куди вiн чимчикує? - уголос подумав Малько-Ванько.
- Хто?
- Отой... синiй.
Рукастик-Смугастик так i пiдскочив:
- Врятованi! Врятованi! Ура!
Друзi спантеличено дивились на нього.
- Чи ви знаєте, куди прямує отой синiй чоловiчок? До пiдземного
переходу! Гайда за ним... тобто за мною!
У переходi яскраво горiли круглi електричнi лампочки, освiтлюючи
схiдцi...
На вулицi панував гармидер. Машини зi злостi пiдстрибували до
самого тротуару. Та друзi вже не боялись - упевнено бiгли за своїм
проводирем.
- Далеко не втечете! - зловiсно лунало навкруги.
I ось знову перехрестя!
Раптом пролунав гуркiт. То з провулка вихопився Молоковоз i збив
одну машину.
Утiкачi скористалися метушнею на перехрестi й миттю проскочили
його. Малько-Ванько дременув так, що сорочка випнулася на спинi.
- Стiй! Стiй! - гукав ззаду Рукастик-Смугастик. Вiн хотiв
попередити про небезпеку, та хлопчик помчав ще швидше.
Громобоя, що причаївся у засiдцi, виказало нетерпляче
поблискування погашених фар, на якi падало свiтло вiд вуличного
лiхтаря. Вiн стояв пiд кам'яною аркою будинку, чатуючи на втiкачiв.
Малько-Ванько мало не впав, намагаючись зупинитися. Громобiй
вiдразу ж заревiв i пронiсся перед самiсiньким його носом.
- Гукав же я тобi! - пiдбiг Рукастик-Смугастик. - Ось, дивись, тут
висить табличка: "Бережись автомобiля!"
- Ну то й що? - розгублено запитав Малько-Ванько.
- А те! Бiля кожного заїзду в двiр висить така табличка. Як
побачиш її, будь насторожi...
- Кiнотеатр "Барвiнок"! - вигукнула Варя. - Ми часто ходимо сюди.
- А за кiнотеатром - залiзниця, - додав Малько-Ванько. - По нiй
бiгають електрички за мiсто.
- Справдi! - зрадiв Рукастик-Смугастик. - I зараз ми переберемось
на той бiк залiзницi.
- А як? Знову пiд землею?
- Нi, цього разу над землею! Там є повiтряний перехiд - вiадук!
Машини стурбувались, коли побачили, що втiкачi пiднiмаються по
сходинках мосту.
- До переїзду! - залунали вигуки.