"Евгений Наумов. Чарiвна круговерть (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Вiн поставив автомобiля i почав благати Варю:
- Не чiпай бiльше тут нiчого, добре? Я тебе дуже-ду-же прошу!
Дiвчинку це чомусь ще бiльше злякало.
- Та не буду я нiчого у вас чiпати! - вже зi слiзьми на очах
промовила вона. - Вiдчепiться вiд мене!
Професор погладив її по головi й почав утiшати:
- А ось вiдчепитися вiд тебе я нiяк не можу. Тому що
причеплений... притулений... прилаштований для того, щоб давати вам
знання. Отим, хто їх не має. Адже я професор з правил... професор
правил...
- Правильний Професор! - пiдказав Рукастик-Смугастик.
Професор усмiхнувся i жартiвливо насварився на нього пальцем:
- Знаю, знаю! Так ви мене кличете... називаєте. Ну, нехай. - Вiн
повернувся до Варi.
- Я буду розповiдати i пояснювати тобi правила Закону Вулиць i
Дорiг, - вiн накреслив пальцем у повiтрi щось дуже хитромудре. - Кожна
лiтера з великої лiтери... тобто слово. Зрозумiла?
- Зрозумiла, - вiдповiла дiвчинка, хоча нiчого не зрозумiла - який
закон, якi лiтери. Та Правильний Професор залишився задоволений її
вiдповiддю i навiть потер руки так сильно, що знову заструмували
блакитнi iскри - цього разу вiд довгих сухих пальцiв.
- Професоре, у вас руки iскрять! - зляканим голосом знову вигукнув
Рукастик-Смугастик.
- Це енергiя моя iскрить, енергiя! - нагримав на нього Правильний
Професор i гучно, нiби звертався до великої аудиторiї, оголосив:
- Отже, почнемо!
Варя озирнулася. Нiкого, крiм неї, в кiмнатi не було.
- Ти чого озираєшся? - пiдскочив до неї Правильний Професор. -
Кого чекаєш?
Вона раптом вiдчула страшенний голод i згадала, що їй говорили на
перехрестi.
- Пи... пирiжки, - вирвалося у неї.
- А, пирiжки! - Правильний Професор усмiхнувся i повернувся до
Рукастика-Смугастика. - Ти чув? Принеси їй пирiжкiв, якi полiпшують
пам'ять. I негайно, негайно!
Той вийшов i за хвилину повернувся з тарiлкою рум'яних запашних
пирiжкiв. Вони виявилися навiть гарячими, аж парували, i були такi
смачнi - не описати! Варя ще не знала, яка начинка всерединi - сир чи
капуста, а вже брала пирiжок.
Рукастик-Смугастик дивився на неї i голосно ковтав слину.
- Тихiше ковтайте! - пробурчав Правильний Професор i теж ковтнув
слину.
Тодi Варя пiдсунула їм тарiлку:
- Їжте й ви. Берiть, берiть, вони такi смачнi! Не пошкодуєте...
Рукастик-Смугастик нерiшуче подивився на пирiжки, а потiм на
Правильного Професора. Той зняв i знiяковiло протер окуляри маленьким
носовичком.
- Якщо сказати по правдi, я їсти не хочу, - зам'явся вiн. - Але,
як побачу пирiжки, чомусь завжди хочеться їх їсти...
- I в мене те ж саме! - здивовано вигукнув Рукастик-Смугастик. -