"Евгений Наумов. Чарiвна круговерть (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Та зiскочити аж нiяк не можна. Машини мчали так швидко, що аж дух
перехоплювало...
- Куди нас везуть?
- На площу - вони ж казали! - вигукнув Малько-Ванько.
А на площi машин зiбралося - сила-силенна! Вони гурчали, гули,
ревiли...
Тiльки-но показалась Автовежа, як по всiй площi розляглися вигуки:
- Ось вони! Ось нашi визволителi!
Автовежа вдоволено заворкотiла й почала пiднiмати майданчик з
дiтьми все вище й вище... "Визволителi" мружилися вiд яскравого
свiтла.
Коли майданчик пiднявся вище найвищих дахiв, Малько-Ванько
розплющив очi й побачив навколо море вогнiв.
- Ой! Як високо! - схлипнула Варя. - А якщо впадемо?
- Н-не бiйся... Головне - не боятися!
- Я не боюсь... але менi страшно!
У цей час машини оглушливо заревли:
- Слава нашим визволителям! Слава нашим нерозумним, допитливим,
неслухняним визволителям!
Машини стали в коло, й почалися дивовижнi веселощi!
Спочатку загуркотiв басом Ваговоз:

Я - великий i нестримний,
Я - могутнiй i невпинний.
Перехожi, геть з дороги,
Вiдчавлю усiм я ноги!

I всi пiдхопили:

Перехожi, геть з дороги!
Повiдчавлюємо ноги...

Звiдкись вигулькнув маленький автомобiльчик i пронизливо
заверещав:

Зростом я всього з вершок,
А зовуть мене Жучок,
Їду-їду, де захочу -
I в шпаринку я проскочу...

Знову загув хор:

Перехожi, геть з дороги!
Повiдчавлюємо ноги...

Вiд машин вiддiлився блискучий Лiмузин i також заспiвав:

Хто прудкiший всiх на свiтi?
Дожену я навiть вiтер...
Я шпаринок не шукаю,