"Тарас Шевченко. Назар Стодоля (Укр.)" - читать интересную книгу автора

сниться-так же пан!.. Оце б то вона й стямилася! Iншому дзус, а я-так
вiзьмусь. Дiвцi дiвку недовго збить з пантелику, а ще таку, як моя
панночка - i-i! Та вже ж, як кажуть, пiймав не пiймав, а погнаться можна.
Тодi, як те║ то, вже ж i погуляю!.. А вона поплаче, посуму║, а далi й
нiчогiсiнько. Та й Назар таки не раз спасибi скаже.
_(Из бокових дверей вьiходит_ _Галя.)_
Сте х а
А що? як прибрано?.. Тим-бо й ба!
Галя
Що це ти, Стехо, робиш? Хiба у нас сьогоднi гостi, чи що?
Стеха
Та ще й якi гостi, якби ви знали!
Галя
Якi_ _ж там_ _гостi i. вiдкiля?
Стеха
Угадайте.
Галя
Чи не з Чигирина?.. Так?..
Стеха
Iз Чигирина, та хто такий?
Галя
Якi-небудь старшини?
Стеха
То-то бо й ║, що_ _не старшини, i...
Галя
Та хто ж такий? Може... та нi! сьогоднi не такий день А менi батюшка
учора i говорив щось таке.
Стеха
Говорив, та не договорив. А я знаю,- тiльки не скажу.
Галя _(обнимая Стеху)_
Стехо, голубочко, ластiвко моя! скажи, не муч мене.
Стеха
А що дасте? Скажу...
Галя
Ще сережки, або перстень, або що хочеш подарую, тiльки скажи.
Стеха
Нiчого не треба; дайте тiльки свiй байбарак надiти сьогоднi на
вечорницi.
Галя
Добре, надiвай, та так, щоб батюшка часом не побачив.
Стеха
Оце ще! Хiба ж я справдi дурна? Слухайте ж. _(Вполголоса.)_ Сьогоднi
прийдуть старости.
Галя _(в восторге)_
Вiд Назара! вiд Назара!
Стеха
Та там вже побачите, вiд кого.
Галя
Хiба ж не вiд Назара, Стехо? Що ж оце мене i справдi ляка║ш?
Стеха