"Тарас Шевченко. Назар Стодоля (Укр.)" - читать интересную книгу автора

одгадаю.
Стеха
_(вбегает второпях)_
Ох, моя матiнко, як утомилась! Шуточки? Оббiгала усi усюди!
_(Осматриваясь.)_ Ах, боже мiй! я i не бачу. Добривечiр вам! От вже й не
думала, й не пдала! Спасибi, спасибi! Не погнушались наших слобiдських
вечорниць. Так уже й не здивуйте: у нас_ _усе абияк, не те, що у вас у
Чигиринi.
Гнат
Та у вас ще краще.
Стеха
Годi-бо вам смiяться.
Хозяйка
Чи прийде ж хто?
Стеха
Як же? Усi прийдуть.
_(Гнат берет за руку хозяйку й отводит в сторону. Назар встает из-за
стола и подходит к Стехе.)_
Гнат
_(к хозяйке)_
У мене щось голова розболiлась; пiду подивлюсь, який мiсяць. Чу║ш? А
про кобзаря, мабуть, i забули. Збiгай лишень. Без його i гульня не гульня.
Хозяйка
Стехо! Ти звала Кирика?
Стеха
Моя матiночко! I забула. Я зараз збiгаю.
Гнат
Вп'ять де-небудь застрянеш.,. Збiгай лучче сама.
Хозяйка
Добре.
_(Хозяйка й Гнат уходят.)_
Назар
_(берет за руку Стеху)_
У мене ║ просьба до тебе, Стехо.
Стеха
Знаю, знаю, яка просьба: сказать панночцi, щоб вийшла до вас, як пан
засне. Та тепер тiльки не те вже, що перше було. Адже ви самi зна║те, що
незабаром зробилось.
Назар
Се не помiша║; менi тiльки одно словечко сказати. _(Дает ей червонец.)_
На тобi; ще й плахта буде, коли услужиш.
Стеха
_(принимает червонец)_
Не придумаю, як би се зробити. Лиха година те, що старий цiлiсiньку нiч
очей не заплющить. Сердешна панночка! А як я плакала, як просила! Нi,
таки_ _на_ _сво║му поставив старий сатана.
Назар
Так ти зробиш? Дожидати?
Стеха
Зроблю, зроблю, тiльки...