"Тарас Шевченко. Назар Стодоля (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Нi.
Гнат
Так якого ж злидня ще хотiть? А хто пак у_ _тебе_ _курiнним отаманом?
Назар
Сокорина.
Гнат
Знаю! О, голiнний, завзятий чоловiк! В кiрцi води диявола утопить, не_
_то що в Днiпрi. А! зда║ться, хтось iде.
Назар
О_,_ якби тво║, брате, слово та богу в уха!
Гнат
Нема нiчого на свiтi легше: тiльки повеселiй, будь козаком. Мовчи.
_(Громко.)_ Ну, вип'║мо ж чарочку за шинкарочку.
_(Пьют.)_
Хозяйка
Як же я утомилась! Насилу найшла ┐┐, прокляту Стеху!
Гнат
А що, змахнула пил з мiсяця?
Хозяйка
Смiйтесь, а воно i справдi погода утихомирилась.
Гнат
Оце ж тобi за труди.
_(Подает чарку.)_
Хозяйка
Цур йому, як я втомилась!.. Нi, спасибi, не пiд силу... Хiба вже для
вас. _(Пробует понемножку. Гнат знаками просит. Она, в притворстве усилий
й кривлячий, вьiпивает, а остальнь┐е капли хлещет в потолок.) _Щоб вороги
мовчали й сусiди не знали!
_(Отдает чарку.)_
Гнат
_(подносит Назару; тот отказьiвается знаком)_
Не хочеш - як хочеш. А менi зда║ться, що i на свiтi нема такого горя,
якого б не можна було утопити в чарцi горiлки. Чарка, друга - i чорта у
воду. Так, Катерино?
Хозяйка
Як кому iншому, то й кварта не поможе.
Гнат
_(Назару)_
А ти справдi не будеш пить?
Назар
Не буду.
Гнат
Вольному воля, а спасеному рай. За тво║ здоров'я! _(Выпивает.)_
Праведно спiва║ться в тiй пiiнi, що каже: коли б мужику не жiнка, не знав
би вiн скуки, коли б не горiлка, де дiвать би муки? Так у горiлку ┐┐,
прокляту, у горiлку! Розумний чоловiк тебе видумав, так! _(К Назару.)_ Та
на тебе бридко й дивиться. Ну, ще ж одну та й годi вже. _(Наливает.)_ Чи
┐тямки тобi, як ми втiкали з Братського на Запорожжя та на дорозi зустрiли
одну чорнобривеньку i ти чуiь-чуть був не промiняв запорозько┐ волi на_
_┐┐ чорнi брови? Бач, ти забув; а я так все запрошедше знаю, та й що буде,