"Тарас Шевченко. Назар Стодоля (Укр.)" - читать интересную книгу автора

а тво║ дiло навчить ┐┐, вро-зумить, що любов i все таке прочее... дурниця,
нiкчемне. Ти вже, думаю, розумi║ш?
Стеха
Та се розумiю, та з якого кiнця почати, не знаю. Вона, бачите, полюбила
Назара так, що й сказать не можна. Ось i сьогоднi менi говорила. "Моли,
каже, Стехо, бога, щоб швидше я вийшла замiж за Назара,половину добра
свого вiддам!"
Хома
А ти й повiрила!
Стех а
А чому ж i нi? вона така добренька.
Хома
Дурна ти, дурна! А як же я сам тобi все добро вiддам, тодi що буде? га?
Що ти дума║ш? _(Ласкает ее.)_ То-то бо i ║, дурочка ти безсережна!
Стеха
Що менi робить, коли я дурочка?
Хома
А то, що велять. Чу║ш? Усе, що в мене ║, тво║.
Стеха
Не треба менi вашого добра; я i без нього була б щаслива, якби ви не
забули бiдно┐ Стехи i тодi, коли зробитесь великим паном. Я вас так вiрно
люблю, так вбиваюсь за вами, а ви...
_(Притворно грустит.)_
Хома
От же i нагадали козi смерть! Знов сво║. Сказав, так i зроблю.
Стеха
Чи мало що люди обiщають, коли ┐м припаде нужда?
Хома
Годi не знать що базiкать. Пiди лишень до Галi та поговори з нею
хорошенько по-сво║му, i коли те║... то завтра i мiж нами оне║.
Стеха
Казав пан - кожух дам, та й слово його тепле. I я тiльки грiх на душу
вiзьму.
Хома
Який тут грiх? Дурниця все_ _те_!_
Стеха
Забожiться, що женитесь, тодi, ┐й-богу, все зроблю! А без мене, кажу
вам, нiчого не буде, ┐й-богу!
Хома
От же ┐й-богу, далебi!
Стеха
Женитесь?
Хома
Еге!
Стеха
На менi?
Хома
Як коржа, так коржа! Як спечемо, так i даi Уже ти менi в печiнках сидиш
з сво┐ми витребеньками.
Стеха