"Павло Сосюра. Третя рота (Укр.)" - читать интересную книгу авторапро те, як помiщики мiняли на цуценят людей, як вони знущалися з них i
мучили ┐х i на кровi й сльозах труженикiв будували сво║ сите i пiдле життя. Батько мiй теж учився в штейгерськiй школi, але вже трирiчнiй, та не скiнчив ┐┐. Вiн почав вчитися з п'яти лiт, на колiнах у вчителя. Закiнчив церковноприходську школу, потiм мiське начальне училище. Мрiяв бути моряком, але мрi┐ не здiйснились, i вiн став учнем штейгерсько┐ школи 4. Вчився вiн на "вiдмiнно" i одержував як вiдмiнник казьонну стипендiю. Маму дуже смiшило, коли мiй батько, безвусий парубiйко, готував до випускного екзамену, сам будучи в першому класi, сво┐х бородатих старшокласникiв, i коли вони туго сприймали його пояснення, вiн нервував i називав ┐х "ослами". Але вони не ображались на нього, бо вiн так ┐х називав заслужено. За рiк до закiнчення штейгерсько┐ школи батько був виключений за участь у революцiйному гуртку з формулiровкою: "За пьянство". Тiльки завдяки зв'язкам дiда, батько не був засланий туди, куди "Макар телят не ганяв" 5. Коли татка виключили з штейгерсько┐ школи, вiн написав дiдовi вiршованого листа. Пам'ятаю, що в ньому були нарiкання на самотнiсть, на судьбу, на незаслуженi страждання: Не убил я человека, Златом будучи прельщен... А дiд йому вiдповiв: Ты страдаешь, это ясно. Но ты сам тому виной: На тернистый и глухой, Дiд пiсля сво║┐ смертi не залишив батьковi спадщини. В заповiтi було написано: "Сыну Николаю ничего не завещаю". У батька була сестра, тьотя Нiна. Вона мала начальну освiту, а далi не вчилась. Дiд ┐┐ дуже любив, а батька теж, звичайно, любив, але iншою, суворою i мужньою любов'ю. Вiн бачив, що татко талановитий i сам проб'║ собi дорогу. А тьотя була непристосована до життя i боялась його. У не┐ була нещасна любов, i вона так i залишилась до смертi старою дiвчиною. Грошi вона сховала в матрац, i пiд час пожежi згорiло десять тисяч. Бабуся, батькова мати, дуже любила татка. А тьотю теж любила, але не так дуже. У дiда був незаконнороджений син, якого вiн виховував тайно вiд бабусi i платив великi грошi за його освiту, що вiдбивалось на матерiальному станi його сiм'┐. I одного разу бабуся узнала про це, що у дiда ║ незаконнороджений син, i з нею стався припадок, пiд час якого вона вивела в степ мого татка з сестрою i хотiла ┐х повiсити... Добре, що не було на чiм... Припадок пройшов, але у бабусi на обличчi залишився слiд: у не┐ був викривлений рот iз лiвого боку. Дiд весь час жив у Луганську, бабуся займалась хазяйством. Од важкого труда у не┐ була грижа. Дiд одружився з нею вiд злостi на дочку помiщика, яку вiн дуже любив, а потiм розчарувався в нiй, бо вона була дуже легковажна, легкодумна i зрадлива. Бабуся служила в батька невдало┐ наречено┐ мого дiда економкою i |
|
|