"Володимир Винниченко. З Костем сталася чудна кумедiя (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Коли Костя обмивали, в руцi його, блiдiй i негнучкiй, з почорнiлими
слiдами дряпинок, зацуплена була цигарка. Баба хотiла розцупить пальцi,
але Тетяна не дала виймать ┐┐, i так його й обмили з нею.
Лановий, що був якраз пiд той час у хатi i все не вiрив, що Кость
помер, вражено чухав бороду й трохи винуватим голосом говорив, поглядаючи
на недокурок:
- Хм! Оце так... кумедiя... Хм! Хто б подумав!.. Та так i помер...
Так Кость i помер. Так з тим недокурком його й поховали. I тижнiв два
ще потiм згадували на кухнi цю чудну кумедiю з Костем.