"Остап Вишня. Мисливськi ycmiшки (збiрка) (Укр.)" - читать интересную книгу автора

...Словом, ви по┐хали на луговi озера, на очерети й на тихi-тихi плеса.
Само собою розумi║ться, що ви берете з собою рушницю (це така штука, що
стрiля║), набо┐ i всiлякий iнший мисливський реманент, без якого не можна
правильно нацiлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку,
консерви, огiрки, помiдори, десяток укруту я║ць i стопку... Стопка
береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен
тече...
пдете ви компанi║ю, тобто колективом, так - чоловiка з п'ять, бо дика
качка любить iти в супову каструлю з-пiд колективно┐ працi...
У вагонi (чи на машинi) зразу ж ви почу║те:
- Е, черт! Стопку забув! Ви взяли?
- Взяв!
- Ну, як будемо вкупi, позичите! А залишусь сам, - доведеться з
"горлушка"!
"Горлушком", за мисливською термiнологi║ю, зветься та частина
мисливського човна, що на морських суднах ма║ назву "право руля".
Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами, коли сонце вже
сковзнуло з вечiрнього пруга, минуло криваво-багряний горизонт, послало
вам останнiй золотий привiт i пiшло спать... Це ввечерi... А вранцi дика
качка зрива║ться шукати вашого пострiлу рано-рано, тiльки-но почина║ на
свiт благословлятись.
Звуться цi часи у мисливцiв "зорьками" - вечiрньою й ранковою...
В цi часи ви чу║те i над собою, i перед собою, i за собою, i праворуч,
i лiворуч шум - свист качиних крил!
Ви i сюди - бах? I туди - бах! I отуди - бах!
Ах, незабутнi хвилини!
На вечiрню зорьку ви спiзнились. Це обов'язково... Запiзнення на
вечiрню зорьку - це мисливський закон. Виходячи ще з дому, - та що там
виходячи! - ви ще напередоднi зна║те, шо на вечiрню зорьку ви обов'язково
не встигнете, от через це саме ви, в день ви┐зду на гюлювання, ще зранку
все вклада║те, ще зранку ви щось забува║те, i в час од'┐зду ви вибiга║те з
хати, летите чи то на вокзал, чи до машини, на запитання знайомих "Куди?"
- кида║те: "Спiшу, щоб на вечiрню зорьку спiзнитись", i галопом далi...
Словом, спiзнились... До озерця ви пiдходите вже тодi, коли качки
"повиключали мотори", почистили зуби, зробили на нiч фiзкультурну зарядку
з холодним обтиранням i, поклавши на водянi лiле┐ голови, полягали
спать...
Але ви з цього не печалу║тесь, бо поблизу кожного лугового озера ║ чи
ожеред, чи копицi пахучого-пахучого сiна... Ви йдете до ожереду й
розташову║тесь... Ви розгорта║те сiно, простеля║те плаща, ляга║те
горiлиць, дивитесь на чорно-син║ глибоке зоряне небо i вiдпочива║те... А
вiдпочиваючи, дума║те.
Ну, думайте собi на здоров'я, а ми будемо до ранково┐ зорьки
готуватися...
- Ну, що ж, товаришi, давайте звечора приготу║мось, щоб зранку не
вовтузитися, а зразу за рушницi й по мiсцях. Де ж це... стопка? Прохав же
покласти!
- Що, нема?
- Нема!
- А я взяв! Я поклав собi за правило: при┐жджаю додому, а ┐┐ в рюкзацi