"Остап Вишня. Мисливськi ycmiшки (збiрка) (Укр.)" - читать интересную книгу автора

- Пустимо з того боку, од грушi, щоб проти вiтру.
Ви проходьте трохи вперед од грушi й ставайте в лiщинi, а я на той бiк
перебреду та за терном сяду.
Пустите тодi, як я вже на мiсцi буду! Я потихеньку свисну!
- Гаразд!
- Та зайця не стрiляйте! Лисичок спочатку поколошка║мо. Хiба собаки за
куцохвостим ув'яжуться, - ну, тодi битимемо, щоб собак звiльнити!
- Добре!
У лiщинi затишно-затишно...
Утопту║ться навкруги снiг., щоб зручно було на всi боки повертатися, бо
лисиця може вискочити i зцюдова, i студова, i спереду, i ззаду...
Докучай лiг i лежить бiля нiг, а Бандит нап'явся, мов струна, пiднiс
голову i нюха║, нюха║, нюха║...
- Якi ж запахи проскакують через рожевi тво┐ нiздрi в чистопорiдний
твiй мозок, Бандите? Якi? Чи фiалковий од рипицi пишно┐ "труби" хитро┐
лисицi, чи густий сморiд зголоднiлого сiроми-вовка, чи невиразне
пахкотiння i увi снi тремтячого зайчика-побiгайчика?
Якi? Ляж, Бандите, заспокойся!
Ви обдивля║тесь навкруги...
Он од ялинки простягся вузенький ланцюжок-слiдок i бiля грушi
обiрвався.
То - бiлочка.
Може, спить вона тепер солодким сном, листячком у грушевому дуплi
прикрившись, i сняться ┐й сосновi
шишки та солодкi горiшки...
А он далi трохи покотилися в ярок одна за одною кругленькi ямочки, i
де-не-де мiж ямочками нiжнолегесенький по снiгу "чирк".
То лисичка з нiчного полювання в ярок одпочивати пiшла...
Значить, ║сть!
Легенький свист.
То Йосип Явдокимович пода║ знак, що вiн уже на мiсцi.
Вiдпускаються з смика Докучай i Бандит.
- Ну, хлопчики, вперед! Нi пера нi пуху!
Три хвилини напружено┐ тишi... П'ять хвилин... Ще тиша...
Раптом одчайдушне скавучання Бандита I нервово-густий Докуча┐в бас:
- Гав!
Бандит однаково iстерично скавучить, чи то зайця вiн пiдiйме, чи то
лисицю, а Докучай, почувши зайця, спочатку да║ легесеньке "скаву-скаву", а
потiм - спокiйний "гав", i далi рiвномiрне "гав", "гав", "гав"...
Погнав, значить...
На лисицю Докучай пода║ перший "гав" значно нервовiше i йде за нею,
гавкаючи трохи частiше i вищим тембром, нiж за зайцем.
А Бандит i за зайцем, i за лисицею однаково iстерично:
- Ай-яй-яй! Ай-яй-яй!
Погнали лисицю...
Ну, тут уже у вас пульс iз 72 ударiв зразу на 90, очi рогом на лоба,
"прострiлюючи" лiщину, i ходором ходить у руках двадцятка.
- Спокiйно! - сам до себе.- Спокiйно!
Перша горжетка на вас iде!
Метрiв за 50 од вас, з легеньким трiском, iз лiщини на поляну вилiта║