"Володимир За¦ць. Свiтове зло (Оповiдання)" - читать интересную книгу автора

Володимир Заєць

СВIТОВЕ ЗЛО
Оповiдання
______________________________________________________________________

Заєць Володимир Аполлiнарiйович (Київ)
Ризиконавти: Науково-фантастичнi оповiдання, с. 59-68
Серiя "Пригоди. Фантастика". К.: "Веселка", 1990
OCR i редакцiя Dauphin, червень 2003
______________________________________________________________________

У своїй однокiмнатнiй квартирi на складаному похiдному стiльцi
сидiв 15/01 БВ Тремпс й чекав сина. Квартира була обставлена
найнеобхiднiшим, як i належить солдатському житлу: три стiльцi для
кожного члена сiм'ї i стiл, покритий грубим сiрим пластиком. На стiнi,
на рiвнi людського зору, - червоний ?удзик термiнової сигналiзацiї для
виклику полiцiї; трохи вище - портрет Великого Батька всiх солдатiв у
повнiй параднiй формi.
15/01 БВ Тремпс побожно подивився на Великого Батька й прошепотiв:
- Даю тобi священне слово солдата А, що син мiй буде гiдний
славного iменi солдата В.
Початок цього дня був невдалий. Ще зранку 15/01 БВ Тремпс через
неуважнiсть забув вiддати честь середньому офiцеровi їхнього
дому-казарми. Це було непростиме порушення Статуту поваги i покори.
Офiцер бiльш-менш лагiдно покартав неуважного солдата, пiсля чого в
того довго болiло вухо.
Додому 15/01 БВ Тремпс мав iти тiльки завтра. Та о 10 годинi 43
хвилини начальник дому-казарми викликав його до себе i сказав з
докором:
- Ось погляньте, що нам передали по службовому каналу про вашого
сина - солдата В 16/01 ВГ Тремпса.
15/01 БВ Тремпс стояв струнко й читав iнформацiйне повiдомлення
для службового користування. Всерединi у нього наростав страх, проте
жоден м'яз на обличчi не здригнувся, бо саме так мав триматися
справжнiй солдат великого мiста-iмперiї...
Раз на квартал у школi-казармi проводили заняття з лiтератури й
пропаганди. На минулому заняттi розглядали написане
генералом-письменником оповiдання, в якому йшлося про те, як розумний
i вiдданий iдеалам мiста-iмперiї солдат В запiдозрив матiр - солдата
Б - у симпатiях до ворожого сусiднього мiста-iмперiї. Вiн доповiв про
свої пiдозри начальству. За виявлену пильнiсть солдатовi В оголосили
подяку перед строєм.
I ось маєш! Син 15/01 БВ Тремпса написав у своєму творi: "Я не
знаю, як би я вчинив у такому випадку".
Нечувано! Неймовiрно! I це його син, якого вiн виховував у кращих
традицiях. Добре, якщо мати не дiзнається про це. Така новина буде для
неї великим ударом. Але ж усе це можна поправити. Адже вiн знає свого
хлопчика! Швидше додому!
Начальство спiвчутливо поставилось до рапорту 15/01 БВ Тремпса i