"Сонети" - читать интересную книгу автора (Шекспір Вільям)
1
Ми пагінці плекаємо кущів,Щоб відновить красу троянди ними.Хай кущ старий і всохне без дощів, —Весною пагін молодий цвістиме.А ти, в свій блиск закоханий без меж.Марнуєш скарб, позичений в природи,І з голоду серед достатку мреш,Жорстокий вороже своєї вроди.Провіснику весняної снаги,Коротких днів окрасо нетривала,Твоя самітність нині в ланцюгиПотік життя безжально закувала.Над світом змилуйся і дар красиНовим вікам назустріч понеси.