"Соняшнi кларнети" - читать интересную книгу автора (Тичина Павло Григорович)

Не Зевс, не Пан…Закучерявилися хмари…Гаї шумлять…Арфами, арфами…Десь надходила веснаЦвіт в моєму серці…Не дивися так привітно…Подивилась ясно…З кохання плакав я…О, Панно Інно…Я стою на кручі…Там тополі у полі…Гаптує дівчина…Квітчастий луг…Ой не крийся, природо…Іще пташки…Світає…ЕнгармонійнеХодять по квітах…У соборПастеліА я у гай ходила.Хтось гладив ниви…На стрімчастих скеляхПо хліб шла дитина…Одчиняйте двері…Скорбна мати Пам'яті моєї матеріПо блакитному степуКолискова З Анатоля Ле БразаХор лісових дзвіночків Уривок із поемиЗелена неділяВійнаДума про трьох вітрівЗолотий гомін

Не Зевс, не Пан…

Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, Лиш Сонячні Кларнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім — всі планети. Я був — не Я. Лиш мрія, сон. Навколо — дзвонні згуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки. Прокинувсь я — і я вже Ти: Над мною, підо мною Горять світи, біжать світи Музичною рікою. І стежив я, і я веснів: Акордились планети. Навік я взнав, що Ти не Гнів, — Лиш Сонячні Кларнети.

1918