"Людмила Баграт. Зло (укр.) " - читать интересную книгу автора

- От так ти й забиваєш людям баки. Нiжно i впевнено. Гаразд, вважай, що
я не помiтив змiни теми. Що я роблю в Москвi? Ну, в нас тут невеличкий такий
собi конгрес.
- У кого це "в нас"?
- У нас, в архiтекторiв. Ти зустрiчаєшся з архiтектором, дiвчинко.
Забула?
- Дякую, що нагадав.
- Нема за що. Я у складi української групи. Тут i виставки, i лекцiї, i
укладення контрактiв...
- Знаю, знаю. А ще бенкети, прийоми, гарненькi дiвчатка. Ти вже
багатьох пiймав на гачок?
- Пiймав на що?
- Ну, "закадрив, зажарив, зачепив, зняв"? В значеннi: "зачарував,
полонив, захопив, пiдкорив"?
- Боже мiй, де ти цього нахапалася?
- Чого?
- Ну там "жарити, кадрити"...
- Ти зустрiчаєшся з перекладачем, хлопчику, забув?
Ян розсмiявся. Гарно вiн смiється. Щиро, вiд душi, насолоджуючись
жартом.
- Я захоплений тобою, Марго, навiть твоїми шпичками.
- Не годуй мене комплiментами, Яне. Повертаємося до дiвчаток. Мене
просто цiкавить твоє приватне життя.
Вiн зiтхнув:
- I далися тобi дiвчатка! Та нема їх тут. Переважно чоловiки. Якщо i є
кiлька жiнок, то яке це має значення? Я не бачу їх. Просто не помiчаю. Ти -
моє приватне життя. Тiльки ти одна. I знаєш, що? Без тебе вся Москва
здається менi одним великим чоловiчим монастирем. Алло, ти слухаєш?
- Дуже уважно. Говори.
- Ти повернула менi натхнення, дiвчинко. Я розробив кiлька дуже цiкавих
проектiв з дизайну примiщень. Всi у захватi. Вгадай, як я їх назвав?
- Кого?
- Серiю ескiзiв, звичайно.
- Жодної iдеї.
- Я назвав її Марго.
- А про дизайн чого йдеться?
- Внутрiшня архiтектура спальних кiмнат.
- От з чим я в тебе асоцiююсь? В принципi, могло б бути й гiрше. Є ще,
наприклад, сантехнiка.
- Марго, облиш свої жарти! Ну чого ти сьогоднi така розлючена? Я тебе
образив?
- Я не розлючена, я налякана. Чекаю на тебе, а ти зник. Потiм дiзнаюся,
що ти за сотнi кiлометрiв вiд мене. В Харковi - гроза. Гримить так, що аж
стеля здригається. Всi цi блискавки, холод, непроглядна темрява за вiкном...
А я сама... сам... Яне, коли ти повернешся?
- Скоро, рiдна моя. Дуже скоро. Ти зараз у лiжку?
- Так.
- Вiкна зачиненi?
- Так.
- Вимкни свiтло. Час лягати спати.