"Олександр Довженко. Потомки запорожцiв (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Сiрик_. Так. Але чому, дозвольте вас спитати, ви можете в роботi
помилятись, а я - нi. Чи ви тут бездоганнi?
Скидан_. Я помиляюсь тут щодня. Того, що ми тут дi║мо, ще свiт не знав,
а вашi рiчки давно на картах всi пожовкли i мухами прикрапанi, як маком.
Сiрик_. До речi, я i пе географ зовсiм. Я словесник, щоб ви знали.
Павлюк_. А кажуть дiти он, що й пишете ви не зовсiм чисто, з помилками.
Сiрик_. Неправда. Це не помилки! Я не встигаю перевчатись: мiня║ться
правопис в Наросвiтi.
Платон_. Отаке. Скрiзь, мабуть, однаково. Мiня║ться, тече, летить, як
та вода весною з потокiв.
Сiрик виходить. Входять Уляна i Нечитайло_ Мина._
П_асi_чний. _Правда, дiду? Все рушило разом. Неначе не село - ескадра
кораблiв у бурю. Продовжу║мо! Петре, бери стерно! Команда, по мiсцях! Про
Волгу не турбуйтесь. Через двадцять лiт впадатиме, куди захочем. Захочемо
- в Чорне, захочемо - у Каспiйське, бо й Волга наша, i моря.
Нечитайло. _Еге. Чорне море наше, Каспiйське наше, а таранi чортма!
Уляна_. Ну, Мино, що ти кажеш! Тут про розумне треба говорить. Петре!
Скидан_. Ну?
Уляна_. Так, мо, упишете назад? Як ти, Мипо? Нечитайло_. Сьогоднi вже
не хочу. Голова опухла. Уляна_. Ну от... Привела.
Нечитайло_. Прийдемо Ще завтра чи позавтра.

Скидан_. Приходьте, коли Схочете. Я не пiдганяю. Нечитайло_. А може, ще
обiйдемось i так.
Скидан_. Нi, дядьку Мино. Уже вам не обiйти не об'┐хать.
Нечитайло_. Сказав слiпий, побачимо.
Скидан_. Побачите. Будете ви ще у нас колгоспним Бригадиром та почнете
орудувать лапами. Та стануть вас люди шанувати. При┐дуть до нас гостi з
Казахстану, Польщi чи, може, з самого, колись, Китаю - а хто тут у вас
найкращий бригадир? Мина Нечитайло!
Нечитайло. _Ну, годi, буде!
Уляна_. Чув? Та що ви з ним говорите?
Скидан_. Портрети вашi, дядьку, будуть по газетах книжки про вас
напишуть, про вашу славу па весь свiт!
Нечитайло_. Книжки напишуть, а корову i коней заоеруть. I одi й дивись
на фотографiю. Ходiм, Уляно. Пола║мося трохи дома та, мо, зарiжемо хоч
теля.
Уляна_. Отак як бачите.
Входять Верещака й_ Сiрик._
Верещака_. День добрий, товариство!
Скидан_. Здрастуйте.
Верещака_. Письменник Верещака! У вiдрядженнi по Украiнi з творчою
метою.
Тихий_. Оте║ приятно. Драстуйте! Давно хотiв письменника побачить.
Сiрик_. Прекраснi епохальнi твори! (До Скидана)_ Читали?
Скидан_. Читав.
Уляна_. Шапок не знiмають - що воно таке...
Верещака_. Що саме ви читали, товаришу Скидан?
Скидан_. Та, мабуть, чи не все читав. Пишете ви стисло_Не те, що,
скажiмо, граф Толстой.