"Олександр Довженко. Щоденник (Укр.)" - читать интересную книгу автора

до ┐хнього образу в епосi, що краще я при║днаюсь до нього, та й
пошкандибаю собi дальше.
Треба найти форму i вiдповiдне мiсце для цiлого роздiлу: Кравчина в
роботi. Хто робить, хто не робить. Проблема роботи, проблема створення
матерiальних цiнностей'! проблема паразитаризму. Паразити навколо
Кравчини, ┐х багато. I не бiда, що ┐х багато. Бiда, що вони iснують, як
паразитаризм активний, що об'┐да║ Кравчину, а ще гiрше, що вiн заважа║
працювати. Се бюрократизм. Бюрократизм у сiльському господарствi. Режисура
чи масовка на полi. Творення, творчiсть чи виконання.
Дiти, баби, дiди. Що робити? Сторожi, пожарнi, конюхи, доярки,
свинарки, пастухи, кладовщики, бухгалтери, рахiвники, ланковi, заготи,
голови, секретарi, продсiдателi, завкадри, мiлiцiя, птахiвництво,
пасiчники, емтеесiвцi i т. д. i т. п. Це - робкоп. Можна й так.
Тiльки скажiть менi, чому ж не весело стало житися в селi? Чому так
почали уникати фiзично┐ працi? Хто прокляв ┐┐? Хто заворожив, зневажив?
Для чого з людини, що обробля║ землю, зняли красу вишивки, покрою,
кольору? Чого стала людина землi карикатурою на городського гультiпаку?
Для чого се? I звiдки? Фiзичну роботу ненавидять раби i наразити! Так хто
навколо мене?
Чому я перестав цiкавити письменника?
Чому поет вважа║ться вiдсталим, коли складе якийсь хороший вiрш про
мене?
Чому дiтям мо┐м учитися важко?
Чому тiкають вони з села? Чого розлiтаються з нього?
Те, що мене полягло в боях Вiтчизняно┐ вiйни, як нiкого, се я знаю, i з
цим я мирюся, бо iнакше, припустим, i не могло бути. Але чому письменники
пишуть про мо║ життя зараз рiзнi блюзнiрськi комедiйки, для чого затуляють
перед свiтом мою велику i високу правду?
10 / Х /1945
Я проведу Кравчину через ад два рази i раз через чистилище. Я не
Вергiлiй, i Кравчина не Данте. Вiн солдат-пiхотинець, не закований в броню
перед всесильною збро║ю двадцятого вiку. Його ряту║ земля i нове Слово.
Через пекельнi огнi вiн перейде обпалений i в темних водах Стiксу вiн
потопатиме не раз. Кров грiшних i праведних не раз змiша║ться з його
кров'ю.
Але рай в сво┐й душi вiн пронесе чистий, хоч i обпалений на вуглах,
закурений димом i в кривавих плямах. I Слово - як кра║угольний камiнь
нових тисячолiть. Ленiн.
141Х1 [19]45
ЗОЛОТI ВОРОТА
III
Одна з основних лiнiй книги - дочка Кравчини, його
улюблена дитина Марiя. Вiн шука║ ┐┐ скрiзь. Вона в полонi.
Вiн розпиту║ всiх. Вiн спереча║ться з солдатами й офiцерами...
Дати його зустрiч з нею. Вона погвалтована. Вона плаче. Вона проклинав
життя. Вона хоче вмерти. Вiн блага║ ┐┐ жити.
- Вони принизили мо║ досто┐нство людське.
- Голубонько моя, вся вiйна - приниження досто┐нства.
- Я гидка й брудна.
- Ти прекрасна, як оця розбита церква. Як оця ру┐на. Вопа огидна i