"Олександр Довженко. Щоденник (Укр.)" - читать интересную книгу автора

прекрасна разом.
- Я понiвечена.
- Понiвечена вся кра┐на. Чим ти краща за не┐?
- Нi в кого не хватило для мене жалю.
- Не жаль нас гнав сюди, а гнiв i ненависть.
- Хто мене вiзьме тепера?
- Якщо пе вiзьмуть, так хiба тому, що нiкому брати. Радiй, що не взяла
тебе земля. Нас вона прийняла мiльйони...
14 / Х / [19]45
Вставити, можливо, "Перемогу", якщо не цiлком, то частинами. Було б
здорово зробити так, коли б капiтан Кравчина, що вмер у "Перемозi", був
сином того Богдана Кравчини. I перебудувати "Перемогу" треба як главу з
його оповiдання про смерть сина. Виписати обов'язково, як вiн на мiтингу
там, де говорив про Укра┐ну, посварився з полiткомiсаром з-за того, як
ставити слово "саме" - попереду чи позаду. "Iди ти к чортовiй матерi,
убога твоя скаредна душа. Хiба не однаково, де воно сто┐ть. Ти на людей
дивись, а не на слова. Хiба ми тут на дипломатичному прийомi чи в
президiуми збира║мося сiсти? Я пе слова бачу, а кров. Ми перед смертю
сто┐мо. А вмирати я годен за Ленiна на всiх мовах - за матiр, за предкiв i
потемкiв, коли вгодпо. Як ви, тату?" - "Iстинна правда, синку, аби вмерти
достойно i чесно, а хоч перемогти. Людипу прикрашають дiла, а не слова.
Треба, щоб дiло стояло мiцно, а слова... що слова! Слово - добро, коли
вопо в лиху годину веселить душу товариша, коли воно пiднiма║ ┐┐ на
подвиги чи на добру роботу".
Дак вони тодi подали один одному руку та й кинулись в огонь.
Як поховав Кравчина свого сина, що вони сказали один одному перед
смертю. Як перед тим, як умерти, сип попросив поставити його. Тодi я
пiдняв його i держу:
"Що, Василю, бачиш Укра┐ну?" - "Бачу, тату".- "Яка вона?" -
"Благословенна, тату. Пала║i"
15 / Х / [19]45
ЗОЛОТI ВОРОТА III
Двi глави.
Зустрiч з американцями. Се були [з] Канади i США.
Вони були переважно укра┐нцi.
Розмова Кравчини з американськими укра┐нцями мусить бути блискучою...
I не американцi, i не сво┐. Чужi, заграничнi... Сервiс теж вiн
зневажав. Гарне, та ж воно не ваше. Воно американське. А в мене хоч i не
той, та воно сво║.
- У нас ║ сервiс.
- Ну й що?
Друга.
Кравчина дi║ проти бандерiвцiв.
Переговори з оточеними бандерiвцями. Його послали, можливо,
парламентером. Можливо, що там, в каменоломнi, де вони були, де ┐х було
застукано, був i один його син.
Як вони не хотiли взнавати один одного чи не показали виду нiкому, що
впiзнали. I син був, може, старшим групи.
Так чи iнакше, по довгiй i глибокiй розмовi про iсторiю i про
ультиматуми вони всi були знищенi. Я нiкому не признався. Тяжко менi i