"Олександр Довженко. Щоденник (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Потрiбна не лють i ненависть, а висота розуму.
- Глупостi ти говориш. Не слухайте його. Пишiть усе, що бачите, - весь
жах, весь бруд, всi нелюдськi жертви i страждання. Хай зна║ людство. Хай
пожалi║ нас!
- Хто смi║ пас жалiть?
46 рiк
1 / 1 [19]46
В усiх мо┐х творах ║ сцепи прощання. Прощаються чоловiки з жiнками,
сипи з батьками. Прощаються й плачуть чи, махнувши рукою, подавляють
ридання, оглядаючись на рiдну хату в останнiй наче раз. к, треба думати,
щось глибоко нацiональне в сьому мистецькому мотивi. Щось обумовлене
iсторичною долею народу. Прощальнi пiснi... Розлука - се наша мачуха.
Оселилась вона давнодавно в нашiй хатi, i нiкому й нiколи, видно, не
вигнати ┐┐, не приспати, не вкрасти.
Основний мотив пiсень народних наших - смуток. Се мотив розлуки...
2 / 1 [19]46
Я почав молитися богу. Я не молився йому тридцять сiм рокiв, майже не
згадував його. Я його одкинув. Я сам був бог, богочоловiк. Зараз я постиг
невеличку краплину сво║┐ облуди...
Бог в людинi. Вiн ║ або нема║. Але повна його вiдсутнiсть - се великий
крок назад i вниз. В майбутньому люде прийдуть до нього. Не до попа,
звичайно, не до приходу. До божественного в собi. До прекрасного. До
безсмертного. I тодi не буде гнiтючо┐ сiро┐ нудьги, звiрожорстокого,
тупого i скучного, безрадiсного будня.
5/1 1946
Вiйну в мистецтвi треба показувати через красоту, маючи на увазi,
великiсть i красоту людських вчинкiв персональних на вiйнi. Всякий iнший
показ вiйни позбавлений всякого смислу.
Се парадокс, один з найбiльших в iсторi┐ людства.
Бо: вiйна - дурна. Жорстокiсть i дурiсть, одягшися в атавiстичнi
одiяння, оволодiвають масами злочинцiв, затикають на час сво┐х злочинств
рот мистецтвам, себто тому, чим людира одрiзняеться од тварин. Освячують
сей критиничний акт невмирущим твердженням: коли стрiляють гармати, музи
мовчать.
I сам iдiотизм убивства i найганебнiшого масового гвалту возводиться в
ранг - мистецтво вiйни! Во║нне мистецтво!
Воно таке ж мистецтво, як шизофренiя.
Чому правителi ненавидять пацифiзм завжди i особливо напередоднi сказу?
Тому, що всi вони по сутi сво┐й - раби глибоких атавiстичних iнерцiй, на
яких базу║ться й процвiта║ вся сила й природа ┐х влади. Гляньте на Землю.
Вона вкрита пам'ятниками вбивцям i ┐хнiм коням у багато, багато бiльшiй
мiрi, нiж ┐х антиподам.
I ще одне: всi пам'ятники антиподам вбивць i мучителiв дешевенькi.
15/1 [19]46
...А вчора менi снилося, неначе мене обнiмав i цiлував
Станiславський-небiжчик, з яким я персонально i не був знайомий за його
життя.
Пишу. Поглиблюю Мiчурiна. Паморочиться в головi I серце болить-болить.
20/1 [19]46
Починав гримiти "Молода гвардiя" О. Фадеева. Читають по радiо, по