"Олександр Довженко. Щоденник (Укр.)" - читать интересную книгу автораБуде вiйна. В Америцi вже, кажуть по радiо, вже так позадирались, що
тiльки воювати. Ну що ти зробишi.. Не смiйтесь, ось побачите. ЗО/I [19]48 По закiнченнi картини зразу ж написати книгу про сво║ життя в мистецтвi. Написати докладно i абсолютно одверто, як труд цiлого фактичного життя, з великими екскурсами в бiографiю, в дитинство, в родину, природу, пригадати всi чинники, якi створювали й визначали смак, тонкiсть сприймання. Що створило мене як кiномитця? Яка лiтература? Класика? Малярство? Чи, може, пiснi й думи? Чи вражливiсть бездонна й бездонна фантазiя? Чи зачарована Десна? Як я йшов на зйомку не готовившись, не маючи в цьому потреби. В мене все ставало ясним з початку створення сценарiю. Я просто повторював процес. Я мiг знiмати коли завгодно, з якими завгодно артистами, нiколи не ганявся за великими именами. Кiно як спосiб суспiльно-полiтично┐ дiяльностi. Мо┐ поеми - мо║ сучасне. Я творив, що хотiв, що думав. Я дiйсно був i е вiльний художник свого мистецтва. Полiтична обстановка на Укра┐нi. Всi ┐┐ перипетi┐. Культурне життя. Мо┐ позакiпематографiчнi iнтереси. Ким би хотiлося бути, до кого себе примислити? пзда на кiностудiю в Одесi. Потилиха. Нiкчемство i краса. Мрiйництво. Мо┐ проекти перебудови життя, господарства, мiста (нраб), садiв, ансамблiв архiтектурних. Комедiя. Любов до комедi┐. Нездiйснена мрiя життя. Все навпаки. "Цар" - мiй кращий непоставлений сценарiй. Перегляд фiльмiв у Харковi, Ки║вi, Москвi. "Звенигора", "Арсенал", "Земля". Веремiя навколо переглядiв. Диспути... Як я знiмав у селi Яреськи. Народ. Думи. Мене запрошують на посаду голови колгоспу. Хто мо┐ геро┐? Батько, мати, дiд i я. Я - Василь, Щорс, Боженко, Мiчурiн. В "Землi" вмира║ мiй дiд. Шкурат - мiй батько. Я - парубок, що сидить з дiвкою на призьбi. Я - Кравчина. Орлюк. Як мучивсь я i проклинав адмiнiстрацiю, що з ┐дала мо┐ нерви, мою душу, всi мо┐ сили сво┐м нiкчемством. Яке розчарування я мав по закiнченнi картини. Чому я нiколи не дивлюсь сво┐х картин? Документальнi мо┐ фiльми. Захiдна Укра┐на. Виступи. Вiйна. I вся моя трагедiя во║нного часу. Одне скажу: хоч я зробив картин i небагато, однак, з того часу, як розколовся свiт i Ленiн став на сторонi людського, не покладав я рук. 51 IV [19]48 "ЖИТТЯ В ЦВIТУ" //Ось уже кiлька рокiв тягнеться мо║ "Життя в цвiту". Я написав його як повiсть i як п'║су. Я вистраждав його як кольоровий фiльм, видушив i вистогнав, знемагаючи вiд приступiв стенокардi┐ i тупого бюрократизму. Потiм, коли все нарештi з таким граничним трудом було зроблено, коли картина стала жити i радувати навiть натасканих снобiв, я потрапив у |
|
|