"Олександр Довженко. Щоденник (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Буде вiйна. В Америцi вже, кажуть по радiо, вже так позадирались, що
тiльки воювати. Ну що ти зробишi.. Не смiйтесь, ось побачите.
ЗО/I [19]48
По закiнченнi картини зразу ж написати книгу про сво║ життя в
мистецтвi.
Написати докладно i абсолютно одверто, як труд цiлого фактичного життя,
з великими екскурсами в бiографiю, в дитинство, в родину, природу,
пригадати всi чинники, якi створювали й визначали смак, тонкiсть
сприймання.
Що створило мене як кiномитця?
Яка лiтература? Класика? Малярство?
Чи, може, пiснi й думи? Чи вражливiсть бездонна й бездонна фантазiя? Чи
зачарована Десна?
Як я йшов на зйомку не готовившись, не маючи в цьому потреби. В мене
все ставало ясним з початку створення сценарiю.
Я просто повторював процес. Я мiг знiмати коли завгодно, з якими
завгодно артистами, нiколи не ганявся за великими именами.
Кiно як спосiб суспiльно-полiтично┐ дiяльностi.
Мо┐ поеми - мо║ сучасне.
Я творив, що хотiв, що думав. Я дiйсно був i е вiльний художник свого
мистецтва.
Полiтична обстановка на Укра┐нi. Всi ┐┐ перипетi┐. Культурне життя.
Мо┐ позакiпематографiчнi iнтереси. Ким би хотiлося бути, до кого себе
примислити?
пзда на кiностудiю в Одесi.
Бiгом Ки┐в - Шулявка - вища мiра.
Потилиха. Нiкчемство i краса.
Мрiйництво.
Мо┐ проекти перебудови життя, господарства, мiста (нраб), садiв,
ансамблiв архiтектурних. Комедiя. Любов до комедi┐. Нездiйснена мрiя
життя. Все навпаки. "Цар" - мiй кращий непоставлений сценарiй. Перегляд
фiльмiв у Харковi, Ки║вi, Москвi. "Звенигора", "Арсенал", "Земля". Веремiя
навколо переглядiв. Диспути...
Як я знiмав у селi Яреськи. Народ. Думи. Мене запрошують на посаду
голови колгоспу. Хто мо┐ геро┐? Батько, мати, дiд i я. Я - Василь, Щорс,
Боженко, Мiчурiн. В "Землi" вмира║ мiй дiд. Шкурат - мiй батько. Я -
парубок, що сидить з дiвкою на призьбi. Я - Кравчина. Орлюк. Як мучивсь я
i проклинав адмiнiстрацiю, що з ┐дала мо┐ нерви, мою душу, всi мо┐ сили
сво┐м нiкчемством. Яке розчарування я мав по закiнченнi картини. Чому я
нiколи не дивлюсь сво┐х картин? Документальнi мо┐ фiльми. Захiдна Укра┐на.
Виступи. Вiйна. I вся моя трагедiя во║нного часу.
Одне скажу: хоч я зробив картин i небагато, однак, з того часу, як
розколовся свiт i Ленiн став на сторонi людського, не покладав я рук.
51 IV [19]48
"ЖИТТЯ В ЦВIТУ"
//Ось уже кiлька рокiв тягнеться мо║ "Життя в цвiту". Я написав його як
повiсть i як п'║су. Я вистраждав його як кольоровий фiльм, видушив i
вистогнав, знемагаючи вiд приступiв стенокардi┐ i тупого бюрократизму.
Потiм, коли все нарештi з таким граничним трудом було зроблено, коли
картина стала жити i радувати навiть натасканих снобiв, я потрапив у