"Олександр Довженко. Щоденник (Укр.)" - читать интересную книгу автора

поправляючи п'ятiрнею, нiби гребенем, волосся, що злегка скуйовдилося пiд
час виступу.
Але от якось умовили виступити бригадира рiзноробiв Романа Ляща. Лящ
був людиною на вигляд непоказною але вдумливою. Був вiн i непоганий
бригадир.
Сво┐ рiзноробочi справи або те, що звалося ранiш чорною роботою, вiн
виконував дуже старанно. Ораторських даних за ним помiтно не було, але тут
раптом вiн знайшов справдi класичний ораторський прийом, який розвеселив
усiх, крiм, мабуть, президi┐.
- Так, товаришi, - сказав Лящ i, повернувши голову, добре потер
потилицю, - наш виконроб Ш., що виступав тут, правильно викрив i вивiв на
чисту воду, ну, тобто буквально всi хиби в нашiй, так би мовити, мiж iншим
роботi i так i далi. Картина, або ще бiльше, так би мовити, художество,
яке ми явля║мо з себе, та ще, так би мовити, ну, буквально, на найкращому
березi Днiпра, нiкуди, тобто, не годиться, абсолютно. I нема║ тут серед
нас жодного чесного робiтника, якими ми тут ║, щоб цiлком не погодитись з
тими неподобствами, якi, знов же таки, ми тут щодня творимо. Тому ми
можемо сьогоднi цiлком так би мовити, свiдомо заявити нашому виконробовi i
вiдповiдально: так, ви, товаришу Ш., справдi по-варварському ставитесь до
матерiалiв велико┐ будови комунiзму, про яку ви так чiтко i правильно, так
би мовити, говорили. Ви по-варварському ставитесь до нашого робочого часу
до нашо┐ працi. Скiльки ми тут простою║мо через вас через ваше невмiння
органiзувати наш робочий, так би мовити, процес i так i далi. Скiльки ми
тут щодня ла║мо вас за це тайкома, можете, так би мовити, жiнок спитати i
перевiрити.
Ш. був тихо приголомшений. Що завгодно чекав вiн почути вiд Ляща,
тiльки не такого повороту справи.//
//"Ти скажи менi, чи рiчки назад потечуть?
- I рiчки потечуть, куди накажемо". (Солдатська розмова) .//
//А смисл який? Чому треба робити все обов'язково наперекiр? I чи в в
цьому мудрiсть?
- Те, що ми робимо, таке саме безсмертне, як Сталiнградська битва, таке
саме незмiрне, як наша перемога.
Це давня мрiя людства. Погаснуть грiзнi бурi, посуха, облагородиться
клiмат. I ми ввiйдемо в Безсмертя, красивi, як i дiло наших рук.
Тридцять мiльярдiв дерев, що ┐х посадимо ми...- ось iсторична
вiдповiдь, що ┐┐ да║ сьогоднi комунiзм анархiчному капiталiзмовi,
розтлителю землi.
- Спасибi за великий приклад. Нема нi барв, нi слiв... Може, тiльки
музика спроможна втiлити сьогоднi цей неосяжний рух нових людських сил на
землi.
Це справдi географiчний труд. I коли е розумнi iстоти на iнших
планетах, то й звiдти побачать вони в сво┐ телескопи наш бiльшовицький
знак на Землi.
- Вiсiмдесят тисяч колгоспiв СРСР! А Румунiя, Болгарiя, Китай! Важко
уявити собi, що буде в свiтi через п'ятнадцять лiт.//
17/VIII [19]52
Проблема часу
Розробити найрiзноманiтнiшi способи рiшення часу на екранi. Треба так
розташуватися в картинi, щоб почуватися цiлком вiльно в часах минулих