"Олесь Гончар. Циклон (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Олесь Гончар.

Циклон


------------------------------------------------------------------------
Оригинал этого текста расположен в "Сетевой библиотеке украинской литературы"
OCR: Евгений Васильев
Для украинских литер использованы обозначения:
к, ║ - "э оборотное" большое и маленькое (коды AAh,BAh)
п, ┐ - "i с двумя точками" большое и маленькое (коды AFh,BFh)
I,i (укр) = I,i (лат)
------------------------------------------------------------------------



ЧАСТИНА ПЕРША

I

У бетонних буреломах все узбережжя. Велетень якийсь, Геракл XX вiку,
бився тут з морем, i зосталось побойовище: багатотонне груддя
залiзобетону, як пiсля бомбування, лежить вподовж берега в ру┐нному хаосi.
Незадовго перед цим пройшовциклон, кiлька днiв лютував шторм ураганно┐
сили i такого оце нако┐в. Ще й ми, прибувши сюди, застали розмови про
хвилi, що ┐х гнало заввишки з триповерховий будинок, про баркаси, що
пропали безслiдно... Горо┐житься берег. Де все було муроване та
впорядковане, стояло в бiлiй геометрi┐ балюстрад та альтанок, зараз на
кiлометри тягнеться поруйноване, захаращене камiнням пустирище. Все нiби в
уламках скель, що звалилися з гiр. В голову не кладеться, що все це лише
робота моря - без тротилу, без динамiту... Помiж бетоново┐ грубо┐ сiризни
контрастом бiлiють рештки потрощених сходiв якихось, аiби античних,
перилець та обличкувань з красивого бiлого каменю. З хаосу брил стирчать
покрученi .рейки, iржаве погнуте пруття... Стихiя тут показала себе. Важко
повiрити, що здатна на таке всьоточнавсього лагiдна сила води.
Лише коли застугонить увесь берег i почне вiд ударiв здригатися вночi
наш будинок, а вранцi побачиш, як все узбережжя кипить бiлопiнними
бурунами, виру║ i аж слiпить, i вали; накочуючись, з розгону розбивають
себе об груддя бетону, i стрiляють бризки та водяна пороша аж до нас, на
другий поверх, - отодi повiриш! Повiриш, що лагiдна хвиля здатна ставати
силою грiзною, що, збурену, ┐┐ нi в який бетон не заку║ш.
Навстрiч узбережжю море котить литво бурунiв. Веснi║ вже; цвiте по
пiдгiр'ю мигдаль, але весна холодна, з вiтрами, з дощами, i шторми б'ють
майже день крiзь день.
Увечерi з Сергi║м-оператором подовгу сидимо на балконi. На iйших
балконах нiкого: готельчик напiвпорожнiй - не сезон, вiтер гуля║ по
коридорах. Крiм нас, лише футбольна команда на першому поверсi, та й та
вже спить: товариш режим повкладав хлопцiв.
Стугонить узбережжя. Бува║, вдень море на якусь годину пригаму║ться,
перепочине, а пiд вечiр, зiбравшися з силами, - знов за роботу! З темряви