"Олесь Гончар. Циклон (Укр.)" - читать интересную книгу автора

шибки. День буде повен бiлого вiтру, довкола гупатиме каменепад... Ось-ось
уже. I тодi Сергiй вiдклада║ камеру вбiк:
- Не буду знiмати.
- Що сталось?
- Досить з мене. Всi цi вибухи... в печiнках вони менi.
- Але ж це вибух творчий, будiвничий, - пробую напiвжартома умовляти
колегу.
Та вiн затявсь. Музику бджоли, полiт ┐┐ - це вiн би згоден, а так...
Сигарета вже лежала в нього на губi, одутлувате обличчя замкнулось в
безкiнечнiй байдужостi . до -всього.
- Та бери ж камеру! Зараз вибух!
Оператор не зворухнувсь.
- Ще один гриб вибуху... Та ви розумi║те, що вiн менi нестерпний? Моя
психiка його не сприйма║. Нi метра плiвки не стану псувати на це, - i
витягся горiлиць у рiвчаку. В безодню неба дививсь, сумовито й сонно.
- То якого ж дiдька ми ┐хали на цi кар'║ри? Адже нам потрiбен був саме
цей вибух, нам його замовлено, а тепер...
Ми посварились.
I хоч це нiби парадоксально, але вiдтодi ми, зда║ться, потоваришували
ще бiльше. Це зовсiм не означа║, що мiж нами пану║ золотий мир, адже
такого, як мiй колега, витрима║ не кожен: злоязикий, причiпливий, все йому
щось муля║. На студiйних зборах та рiзних обговореннях виступати не
любить, але ма║ звичку реплiками обстрiлювати промовцiв, в тому числi й
маститих, i це йому, звичайно ж, не мина║ безслiдно. Одначе у сво┐й справi
Сергiй вiртуоз, один з наших найкращих молодих операторiв, i з його
професiйним вмiнням не можуть не рахуватись. Кiлькома знахiдками, хай поки
що досить скромними, короткометражними, студiя завдячу║ якраз Сергi║вiй
камерi. Зненавида до штампу, жага пошуку, всечасне невдоволення собою - це
в ньому ║, i хiба ж за це не варто людинi дещо й прощати? Один iз наших
студiйних часом диву║ться мо┐й довготерплячостi:
- Як ти з пим вжива║шся, з тим Сергi║м Танченком! Вiн же псих. В
нього... манiя справедливостi!
"Манiя справедливостi" - звiсно, гандж неабиякий, та все ж коли
довелось вибирати оператора для роботи найскладнiшо┐, вибiр знову припав
на Сергiя. Манера його менi до душi. Дедалi менше трюкацтва, яким хлопець
захоплювався один час. Сергi║ва камера шука║ тепер насамперед точностi,
виразностi, природно┐ глибини. Вона не бо┐ться кадру навiть "некрасивого",
якщо це треба; iнодi ┐й мовби з нiчого вда║ться раптом видобути справжнiй
самоцвiт... Вперше нам доведеться знiмати повнометражну художню стрiчку.
Дали на ознайомлення пуд сценарi┐в, дали час на роздуми, i ось ми з
Сергi║м забрались сюди, якнайдалi вiд студiйного вавiлону. Заякорились,
терпимо один одного, спiвiсну║мо. Тут справдi ║ змога зосередитись,
зiбратися з думками.
Сергiй умi║ читати галопом, запевня║, що вже "осво┐в", тепер знiчев'я
цiлоденне тиня║ться з кутка в куток, посiрiв вiд нудьги. Годинами може
мовчати, думаючи щось сво║. Якщо зрiдка й порушу║ мовчанку, то лттгттс щоб
кинути що одну пезапатентовану iдею на пшгахiд портативнiшо┐ кiноапаратури
або щоб проректи ще одну дошкульнiсть на адресу сво┐х ближнiх -
футболiстiв, чи║ готельне сусiдство Сергiя деколи навiть драту║. Хлопцi як
хлопцi, живуть сво┐м розписом, тренуються на мiсцевому стадiонi, готуючись