"Марина Гримич. Варфоломi¦ва нiч (укр) " - читать интересную книгу автора

молодого героя. Йдеться про незабутнiй епiзод з далекого дитинства Павла
Iвановича.
Треба пояснити спершу, що серед усiх сусiдiв по комунальнiй квартирi
маленький Пашка найбiльше недолюблював тьотю Розу i дядю Борю. Причому це
почуття було взаємним. Не можу Вам сказати, з чого почалася та неприязнь,
але тьотя Роза постiйно допiкала свою сусiдку фразою: "Iдеєчко, Ви, конєшно,
менi пробачте, але Ваш Пашка постоянно робить менi фойленштик!". Причому
iм'я "Iдеєчка" вона вимовляла як "Iндєєчка", що виводило безцiнну мамусю
нашого молодого героя iз себе. Але як людина вихована вона вiдповiдала з
невинною посмiшкою: "Розочко, квiточко, не переймайтеся, колись Ви будете
пишатися, що жили в однiй квартирi з моїм Пашкою!" На що тьотя Роза
кривилася: "Ну, шоб сказать да, так нет". Юний Пашка нiяк не мiг збагнути
змiст останньої фрази, яка глибоко в'їлася в його пам'ять. Може, саме тому
в'їлася, що пiсля неї мама завжди поверталася в кiмнату злою, як пантера, i
сичала, як змiя: "Павле! На цей раз я тебе приб'ю! Я тобi забороняю кривдити
цю сiм'ю! Запам'ятай: цi люди не дали тобi й менi здохнути з голоду, коли
твого батечка посадили за нацiоналiзм!" Останню фразу вона говорила пошепки,
оскiльки найостаннiше з цих слiв видавалося в той час таким жахливим, що вiд
нього пробiгав холодок по шкiрi.
Пашка у свої юнi роки нiяк не мiг оцiнити послуги, яку зробила звичайна
єврейська сiм'я звичайнiй українськiй сiм'ї просто так, через чисто людськi
принципи, i тому продовжував робити рiзнi капостi сусiдам, апофеозом яких
стала звана вечеря у дядi Борi, на яку вiн запросив найвищих чиновникiв з
Мiнiстерства охорони здоров'я. Метою вечерi було допомогти Мiнiстерству
охорони здоров'я прийняти рiшення про призначення дядi Борi головним лiкарем
однiєї з найбiльших спецiалiзованих клiнiк країни. Головне, що все йшло до
того. Вечеря була славною. Фарширований сом, якого тьотя Роза робила просто
генiально, справив неабияке враження на високоповажних гостей та їхнiх
дружин. Однак коли принесли меєр цимус, iз цього поважного десерту стали
вибiгати прудкi тарганчики, активно ворушачи вусиками. Поважнi гостi вiдчули
себе настiльки недобре, що дядю Борю наступного дня "розжалували" майже в
санiтари. Родинi Кац не лишилося нiчого iншого, як виїхати в Iзраїль. А в
їхнiй кiмнатi оселилася родина двiрника, донька якого Лiля стала карою Божою
Пашцi за всi його грiхи щодо надзвичайно iнтелiгентної родини Кацiв. Однак
про це колись iншим разом. Ми й так дуже вiдволiклися вiд нашого сюжету.
I що там роблять нашi герої? Ага! Розробляють текст агiтацiйної
листiвки.
Ця листiвка народилася на свiт Божий наступного дня, а точнiше,
наступної ночi. I треба вiддати належне Варфоломiйовичу, що вiн зумiв
перебороти свiй внутрiшнiй консерватизм i зробити воiстину новаторський хiд,
при цьому не зраджуючи принципам соцреалiзму. На нiй, на цьому витворi
агiтацiйного мистецтва, чарiвно посмiхалася Тетяна Горошко i, пильно
вдивляючись в очi виборцевi, показувала вказiвним пальчиком прямiсiнько на
нього. "А ти проголосував за Павла Печенiга?" - було надруковано внизу
великими лiтерами.
Яким смiттям видаються всi тi папiрцi з розумними словами, з великими
обiцянками на листiвках його конкурентiв порiвняно з цiєю сакраментальною
фразою!
Однак, дорогi мої читачi, на цьому робота з листiвками не закiнчується.
Це лише пiвсправи. Головне - розклейка. "Ну що таке розклейка? - скривитеся