"Марина Гримич. Варфоломi¦ва нiч (укр) " - читать интересную книгу автора

Разину? Вы, небось, и сами бы приплатили нам, чтобы мы посадили его в лужу?
Не так ли, дражайший?
Калитка побуряковiв i опустив очi в тарiлку з варениками i шкварками.
Авантюра вдалася. Васнєцов-Павароттi увiйшов в азарт:
- Слушайте сюда, Петр Иванович. Послушайте опытней-шого игрока. И очень
внимательно.
Вiдомий спiвак розклав усе по поличках: Колосальний - день учорашнiй,
та й приївся вiн виборцевi. Це раз. Хоча свої десять процентiв вiн вiзьме.
Божевiльного Гранiна теж скидаємо з балансу. Це два. Цей нехай радiє, якщо
за нього проголосують дружина i теща. Чотирьох самураїв iз уламкiв партiй
також не беремо до уваги. Це три, чотири, п'ять i шiсть i приблизно 10-15
процентiв. Так. Хто у нас залишається? Цей, комунiст. Ну, вiн би сам мiг
набрати у нас на окрузi в першому турi процентiв тридцять. Якби не було
Варфоломiйовича. Вiн вiдiрвав вiд нього всi ветерансько-пенсiйнi голоси. Ну,
майже всi. Йому даємо десять, максимум п'ятнадцять процентiв. I що ж
лишається? Залишається Печенiг i Разiн. I 60-70 процентiв. Як будемо їх
дiлити?
Васнецов загадково посмiхнувся.
Калитка пiдняв налитi кров'ю воловi очi i втупився у
Васнєцова-Павароттi. Варфоломiйович iз захватом дивився на зятька. Павло
Iванович усмiхався.
Васнецов продовжив: якби наш народ жив за законами, то 50 процентiв
чесно заробив би Пашка. Молодий, гарний, чарiвний, розумний i перспективний.
Чим не депутат! А головне, виборцю вiн дуже полюбився. Майже всi села
об'їздив! Це не жарт! Але поки що країна у нас живе за звичаєм, i тому
вибори - це не те, як проголосував виборець, а як пiдрахувала виборча
комiсiя. З цiєї точки зору, звiсно, Разiн у вигiднiшому становищi. Тут вiн
може вiдхопити всi 40 процентiв... Якщо, звичайно, йому не стати на
завадi...
Останнi слова були сказанi з особливим акцентом, з особливою
загадковiстю, таємничiстю. Колишнiй голова колишнього колгоспу, а нинi
голова акцiонерного товариства "Промiнь" Петро Iванович Калитка перестав
жувати. Вiн уп'явся воловим оком на Васнєцова-Павароттi, а той замовк i
почав їсти холодний борщ. До борщу приклалися не менш заiнтригованi, анiж
Калитка, Варфоломiйович i Печенiг.
Калитка терпляче чекав, поки Васнєцов-Павароттi доїсть борщ. А той їв
повiльно, з апетитом, розтягуючи задоволення, граючи на нервах
гравця-опонента, тобто Калитки. Нарештi той зрозумiв, що досвiчений гравець
сказав усе. А головна фраза в цьому "всьому" - це: "Якщо йому, звичайно, не
стати на завадi...".
Це означало: просто чесно перерахувати голоси.
Павароттi артистично взяв коньяк i сказав тост:
- За чеснi вибори!
Усi по-змовницьки чокнулися, i їсти стало веселiше. Нашi вiдвiдувачi
дiйшли i до голубцiв, i до вареникiв зi шкварками. Виявилося, що в гостей
апетит не гiрший, анiж у колишнього голови колишнього колгоспу.
У принципi, якщо хтось розумiється на пiдтекстах, натяках i мигах, то
зрозумiє, що справу було зроблено. Навiть до Варфоломiйовича це дiйшло. Тож
розмова полилася дуже невимушена про зовсiм вiдстороненi речi, як,
наприклад, про надої молока в корiв, яких виганяють на пашу, а не тримають у