"Марина Гримич. Варфоломi¦ва нiч (укр) " - читать интересную книгу автора

На порозi вона закам'янiла, потихеньку прикрила дверi й навшпиньки
пiшла геть.
- Ну й дєдушка, - крiзь зуби процiдила вона. - Тетрис йому вже
ввижається... Сiдайте на своє мiсце, Антоне Петровичу, будемо на нашого
Пашку милуватися! - i силою посадила його на крiсло-гойдалку.
Тьотя Роза i дядя Боря, звичайно, все зрозумiли. Однак як люди дуже
вихованi, вони не подали й знаку. Вони продовжували дивитися запис прямого
ефiру i коментувати його.
- Ой! Ваш Павлик, Iдеєчко, так красiво говорить, правда, Борю?
- Правда, Розочко!
- Як по писаному! Такий розумний наш Павлик, правда, Боречко?
- Правда, Розочко!
- А мова, мова! Так i ллється. Ви, Iдеєчко, - щаслива мати! До речi, а
тетрис у вас з музикою? - немовби мiж iншим поцiкавилася тьотя Роза.
- З музикою, - неначе не зрозумiла натяку Iдея Iванiвна.
- Ага, з музикою, - кивнула тьотя Роза. - 3 музикою - це добре. Ой,
подивись, Боречко, як вiн гарно посмiхнувся! Куколка ти моя! До речi,
Iдеєчко, а скiльки швидкостей в цьому тетрисi?
- Не рахувала, Розочко!
- Ви маєте рацiю, Iдеєчко! Шо його рахувати! Нi, ти тiльки подивись,
Борю, який наглючий цей ведучий!
- Бачу, Розочко!
- Яка безпардоннiсть! Фi! У нас в Iзраїлi до такого б не допустили! До
речi, Iдеєчко, чого вони там так довго грають у тетрис?
- Загралися, Розочко.
- Не iнакше, як сподобалося. Правда, Борю?
- Правда, Розочко.
- Iдеєчко, - загадково промовила тьотя Роза, - тiльки, будь ласка, не
ображайтесь. Я хочу Вас спитати: а Ви з Гiвi граєте у тетрис?
Тут Iдея Iванiвна не витримала i голосно розреготалася:
- Граємо, Розочко, граємо!
- А часто, Iдеєчко?
- Як коли, - ухилилася вiд точної вiдповiдi Iдея Iванiвна. Тьотя Роза
замислилася, а потiм сказала:
- Ви ж не образитеся, Iдеєчко, якщо я Вас iще щось спитаю?
- Питайте, Розочко!
- А грузини так само грають у тетрис, як i ми?
- Хто ми?
- Ну, ви i ми...
- Так само! Тiльки трохи темпераментнiше. Розочка повернулася до Борi:
- Бачиш, Борю, як люди грають у тетрис! Дядя Боря промовчав.
- Iдеєчко, пiдiть на кухню i пiдсмажте молодим курочку! Мiй Боря, коли
награється у тетрис, то так їсти хоче. Я йому завжди курочку смажу!
- Гарна iдея! - сказала Iдея Iванiвна, i двi жiнки, смiючись, пiшли на
кухню готувати курочку.
Незабаром прийшов дядечко Гiвi - веселий i дотепний. Вiн налив собi
шампанського. Трохи випив, а решту вилив собi на голову i розсмiявся.
Але цього йому виявилося мало. Вiн закрив рукою пляшку, збовтав її i
полив шампанським Iдею Iванiвну i тьотю Розу.
- Ти що, зовсiм...? - обурилася Iдея Iванiвна. I не вiд того, що стояла