"Юрiй Ячейкiн. Бiблiйнi пригоди на небi i на землi" - читать интересную книгу автора

- Iсвусею, сьогоднi у мене день народження. Заходь - посидимо,
поговоримо...
I що ви думасте?
Приносить менi в дарунок мою власну власяницю та ще турбусться:
- Ану, одягни! Чи пiдiйде?
Само собою: власяниця - як на мене шита!
Лiкувати таку людину - сама насолода. З гордiстю усвiдомлюсш, що живеш
на бiлому свiтi немарно. р i в цьому житiу своя втiха!
А оце недавно Iсвусей мене аж розчулив.
Повернувся я в келiю i бачу: всiх святих повиносив! Хвала тобi,
господи! Явно настала криза, коли Iсвусей навiть на святих злочинну руку
пiдняв.
Негайно стукаю до сусiди i радiсно сповiщаю:
- Iсвусею, сьогоднi у мене день народження!
I що ви думасте?
Повернув менi в подарунок весь комплект iконок та ще личка на них
промив освяченою у храмi водою. Видужус людина! На ознаменування
хворобливоу кризи пили первак i закусювали тюлькою (давався взнаки суворий
режим економiу). Та хiба щось пошкодусш для доброго дiла.
Отак ми й жили душа в душу, аж поки не сталося несподiване лихо.



2. ЩО НЕ СКЛАДНО, ТО НЕ ЛАДНО

"Здоровенькi були! Воже вам поможи!"
"Еге, казали боги, щоб i ви помогли!"
Народна приказка.

На превеликий жаль, оте лiкування нараз урвалося. Бiдолаха Iсвусей мало
не вмер...
Дружина сусiди Iда подала скаргу (а точнiше - зломовний наклеп) на
розгляд келiйноу колегiу. Мовляв, я морально розбещую уу чоловiка. Та ще
запевняла, нiби роблю я це з негарною корисливою метою, що нiяк не личить
людинi, яка дала обiтницю животiти в убогостi. А горлянка у неу така
гучна, що й труба iсрихонська позаздрить.
- Мiй хатнiй iдiот, - трубним гласом волала вона на колегiу, - ладен за
пляшку останню сорочку з себе зняти!
- Що ви масте на увазi? - запитав суддя, а пiдсудки з цiкавiстю
пiдтакнули.
- А ось що! Оцьому зашморганому охвiстю Сатани, - тицяс перстом на мене
ця гарненька мегера, - мiй хатнiй дурень подарував чортову дюжину
першосортних нiмбiв, тридцять вiсiм лише трiшечки ношених власяниць, п'ять
вериг для скрушення грiховноу плотi, дев'ять чоток з кутнiх зубiв
праведникiв, три святковi ризи i один повний комплект iконописних
портретiв святих! Хiба мало?
- Приухала баба з мiста, привезла вiстей триста! - зневажливо бовкнув
я, бо зрадила мене рятiвна витримка.
Зрозумiло, це була помилка.
Люта жiнка одразу напосiла на мене: