"Юрiй Ячейкiн. Дивовижнi пригоди капiтана miжзоряного плавання небрехи" - читать интересную книгу автора

нововiдкритими свiтами. Окрiм того, ухнi вченi дослiдили механiку тяжiння,
i вiдтодi щасливi жителi планети мешкали у казкових, легких, мов пух,
будiвлях, що велично ширяли над розкiшними лiсами i луками.
Передусiм я завiтав до Головного управлiння всепланетного об'сднання по
координацiу туристських маршрутiв в системi обслуги "Тiл-туриста",
скорочено - ГУВОКОТУМСО ТТ. Атож, молодий чоловiче, довгi назви полюбляють
не лише в Сонячнiй системi. Та не в тiм рiч. Просто на цивiлiзованих
планетах я завше починаю з офiцiйноу установи. Навiщо поневiрятися на
вулицях, ставлячи заклопотаним аборигенам дитячi запитання, коли
доцiльнiше скористатися послугами досвiдченого фахiвця.
Обслугу там органiзовано, скажу вам, вiдмiнно.
Новенький супер-кiбер з надзвичайно вишуканими манерами, не гаючи анi
секунди, люб'язно запропонував менi докладний проспект з найпопулярнiшими
туристськими маршрутами. А кiбер ще й коментував маршрути вiд себе.
Ледве я почав вивчати спокусливi принади пiдводного царства, як вiн
захоплено повiдомив:
- Там цiлодобово виступас зведений ансамбль русалок у супроводi
оркестру тритонiв. Матимете змогу побачити наймоднiший танок "хвiст"...
Печери кам'яного вiку...
- Ще необжитi! - радiсно сказав кiбер.
Гiрський курорт на купчастих хмарах...
- Щоденно змагання на повiтряних лижах!
Завод "Тяжмаш" - невагомий iндустрiальний гiгант по конденсуванню
всесвiтнього тяжiння...
- Вiльна i необмежена зарядка тяжiнням сифонiв для хатнього вжитку!
Та для мене усе це не було дивиною. За час своух космiчних мандрiв я й
не таке бачив. Ось чому я лагiдно усмiхнувся i з нелюдською ввiчливiстю
запитав фахiвця:
- Мiй першосортний друже, а що у вас с таке, чого у проспектах нема?
- Таке, чого нема?! - остовпiв робот.
Я побачив, що його слiд заспокоути.
- Зрозумiло, мене не цiкавлять державнi тасмницi...
- Але ж, добродiю, для того, щоб побачити таке, чого нема, треба йти
туди, нiхто не знас куди, - фахiвець явно ухилявся вiд негайного вирiшення
проблеми.
- I оце називасться зразковою обслугою! - вигукнув я, хитро роз'ятрюючи
його електронну пиху.
- При чому тут обслуга? - скипiв вiн, точнiсiнько як у нас, у "Бюро
добрих послуг". - Рiч у тiм, що до ГУВОКОТУМСО ТТ ще нiхто не звертався з
таким дивовижним замовленням! Зважте хоча б на те, що ми не масмо
потрiбного досвiду!
- Вгамуйте своу блискавки! - рiшуче гримнув я. - Якби я завiтав на вашу
планету ранiше, ви б давно цей досвiд мали. Будьте певнi!
Моя залiзна логiка його переконала, i вiн примирливо мовив:
- Подумасмо, що для вас можна зробити...
З його боку це було дуже розумне рiшення. Адже ГУВОКОТУМСО ТТ не мало
жодних гарантiй, що я не вiдвiдаю планету вдруге. А тодi що, знову сушити
електронну пам'ять?
Робот звiвся на триноги i почав задумливо човгати з кутка у куток по
кiмнатi. З його очей iскрило, що наочно демонструвало напружену роботу