"Юрiй Ячейкiн. Дивовижнi пригоди капiтана miжзоряного плавання небрехи" - читать интересную книгу автора

Мiнус-галактики таки iснують. Але вони не помiтнi для спостерiгачiв з
плюс-галактик... Адже вiд них не надходить свiтло, бо вони його
засмоктують у свою систему. Ого, у Всесвiтi немас дрiбниць! Отже, цi
мiнусовi галактики вгамовують небезпечну для нас ентропiю i зберiгають
всесвiтню енергетичну рiвновагу! Тепер вам зрозумiло, чому на зоряному
небi ми бачимо густi чорнi плями. Усi iншi закони природи на тих
"чорнотах" мають мiнусовий змiст i крутять колесо iсторiу в зворотний бiк.
Те, що для нас темне минуле, для них свiтле майбутнс, а наше свiтле
майбутнс - для них минула доба наукового варварства i високотехнiчного
дикунства...
Тисяча москiтних метеоритiв завбiльшки з молоду картоплю! Це ж я
замешкав у мiнусовому часi i скоро знову ходитиму з парубоцькою чуприною!
Це ж, якщо надовго затримаюся тут, мене не впiзнас навiть мiй юний друг i
послiдовник, новоспечений капiтан Козир!


З нетерпiнням очiкував я на черговий вiзит Професора i ретельно
готувався до вирiшального iнтелектуального двобою. Свобода або довiчне
психоув'язнення! - було моум бойовим гаслом. А коли вiн прийшов, я аж
скочив вiд хвилювання з крiсла i неспокiйно зарипiв протезом з кутка у
куток палати.
- Що сталося, мiй вельмишановний капiтане? - запитав надто
спостережливий головний наглядач.
- Професоре, - рiшуче зупинивсь я навпроти нього i втупився йому в очi,
- дозвольте з вами першим подiлитися однiсю, на мiй погляд, досить цiкавою
технiчною iдесю...
- Гм, - скептично набурмосився вiн, - кажiть, хоч я ух од вас уже
наслухався досхочу. Але однiсю бiльше чи однiсю менше, то нiчого не
важить...
- Так от, Професоре, - врочисто розпочав я. - Настав час, коли
створилися економiчнi i соцiальнi умови для повного знищення електрики як
головноу i вирiшальноу енергетичноу бази планети.
Вiн тiльки вражено заклiпав очима.
- Анахронiзм i вiдсталiсть електричноу енергiу очевиднi, -
просторiкував я. - Це гальмо у дальшому поступi суспiльного розвитку. Усi
рiчки захаращенi громiздкими греблями. Огиднi вежi електропередач з
трансформаторними пiдстанцiями спотворюють чудовi красвиди. Прекраснi
мiста вкритi, мов велетенським павутинням, дротяним мереживом. А вiзьмiть
хатнiй побут! Будь-яка домiвка вкрай натоптана холодильниками,
електропрасками, електрокавниками i телевiзорами. Скiльки з'явиться
додатковоу житловоу площi i спокiйного сiмейного затишку, якщо викинути на
смiтники цi небезпечнi для життя приладиi А що ми втратимо разом з втратою
електрики? Та нiчого! Бо й зараз нiчогiсiнько не знасмо про уу природу. Та
й знати не варто. А що виграсмо? Знiмемо пута з рiчок, у них заведеться
риба. Розквiтне плавання i риболовний спорт як засоби здорового i
корисного вiдпочинку. Уявiть, як змiниться на краще обличчя планети!
- А як же трамвау? - спантеличено пробелькотiв Професор.
- А що трамвау? - знизав я плечима. - Хай ух тягають конi! Зрештою,
кiнська сила вже не один-два роки набувас чинностi основного покажчика
потужностi...