"Юрiй Ячейкiн. Народження Адама" - читать интересную книгу автора

гав]
Я негайно схопився на ноги.
- Куди ж ви? - пiдвiвся й капiтан Козир.
- До Небрехи! - вiдповiв я.
Капiтан тiльки скептично знизав плечима.
- А я б не радив отак нерозумно поспiшати, - дружньо зауважив вiн. -
Про що ви з вашими обмеженими знаннями розмовлятимете з цим кульгавим
енциклопедичним словником? Я б на вашому мiсцi передусiм сiв за
пiдручники, щоб пiдфарбувати у пристойний колiр численнi бiлi плями вашоу
освiти. Тихше удеш - далi будеш. Гей, Малюче, ще коктейль нашому юному
друговi! Дiксi! [dixi (лат.) - я сказав, тобто, закiнчив]



3. НЕСПОДIВАНКА ЗА НЕСПОДIВАНКОЮ

У мене була тисяча книг i лише одна нiч. Та для студента-ветерана це не
трагедiя.
Я шпарко гортав пiдручники, посiбники, монографiу, i, коли зiйшло
сонце, у мене пiд рукою вже не було жодноу книги, в якiй я не встиг би з
швидкiстю спринтера пробiгти хоча б передмову. Отже, якось зорiснтуюся.
Недарма ж мене вчили на штурмана!
За ранковою кавою я намагався уявити, який на вигляд капiтан Небреха.
Моя збуджена кавою уява послужливо малювала типовий образ мiжзоряного
вовка. Кремезний, як дуб, мудрий, як унiверсальний довiдник, хоч i
середнього вiку, але вже бiлий, як голуб, вiд космiчних звитяг. Очi чорнi,
як терен, брови густi, як вуса, з вуха звисас срiбний пiвмiсяць. Душа у
нього щедра, як Всесвiт, а вдача запальна, як у понадновоу зiрки. Живе
виключно космосом, а на бiдну Землю дивиться, наче транзитний пасажир,
лише як на випадковий притулок. Певно, навiть голитися ходить до перукарнi
у скафандрi. Ех, тiльки б мене не випередили...
Ось чому, коли я нарештi ввiйшов у кабiну лiфта готелю "Комета", серце
мос шалено калатало. Я ще нiколи так не хвилювався.
Подумати тiльки, за якусь хвилину я вiч-на-вiч розмовлятиму з одним з
найвидатнiших зоряних капiтанiв, який зажив всесвiтньоу слави, коли я ще
тiльки вперше пишався "дорослими" штанами!
Я вийшов з лiфта на дванадцятому поверсi i, весь час звiряючись з
вказiвками об'яви, вiдмiряв три кроки уперед, чiтко, як на стройових
заняттях, повернув лiворуч, вiдрахував уздовж коридора п'ятдесят один
крок, повернув праворуч, ступив ще чотири кроки i опинився перед дверима з
номером 326.
Каштан Небреха вирахував трасу до свого номера з точнiстю електронного
обчислювача!
Я кiлька разiв глибоко зiтхнув, щоб заспокоутися, i чемно постукав у
дверi.
- Ласкаво прошу! - пролунав звiдти спокiйний, трохи хрипкуватий голос.
Я зайшов до кiмнати i одразу спостерiг, що тут завбачливо i ретельно
готуються до тривалих космiчних мандрiв.
На пiдлозi валялися натоптанi рiзним туристським начинням спальнi мiшки
та наймодернiшi скафандри з магазину "Спорттовари", дерев'янi скринi з