"Юрiй Дмитрович Ячейкiн. Зорянi мандри капiтана Небрехи" - читать интересную книгу автора Юрiй Дмитрович Ячейкiн
Зорянi мандри капiтана Небрехи Фантазiя-жарт Походеньки капiтана Небрехи - 1 ____________________________________________________________________________ Дивовижнi пригоди капiтана далекого мiжзоряного плавання Небрехи та його вiрного штурмана Азимута у Всесвiтi i на Землi. OCR by HarryFan, 20 August 2000. Вичитування та редакцiя Dauphin, 2005. ____________________________________________________________________________ З М I С Т Розповiдь перша. СУВЕНIР КАПIТАНА НЕБРЕХИ Розповiдь друга. РОЗМОВА З ДЗЕРКАЛОМ Розповiдь третя. ЦIКАВА АРИФМЕТИКА Розповiдь четверта. ЯБЛУКО НЕЗГОДИ Розповiдь п'ята. ПРИГОДИ НА ПЛАНЕТI СТРИБУНЦIВ Розповiдь шоста. У ЧАСИ КОМЕТИ Розповiдь сьома. ШТУЧНЕ ОКО МАГIСТРА КIМIХЛИ Розповiдь восьма. ПЛАНЕТА, ЯКОЇ НЕМА Розповiдь дев'ята. ПО ТОЙ БIК СВIТЛА ____________________________________________________________________________ Друже читачу! Якщо ти готовий напнути на бушприт думки вiтрила фантазiї i брати на абордаж каравели, по самi поруччя навантаженi добiрними пригодами, перегорни сторiнки новiтньої iсторiї зоряних мандрiв, i перед тобою вiдкриються безмежнi простори Всесвiту, як колись вони вiдкривалися перед очима капiтана далекого мiжзоряного плавання Небрехи та його вiрного штурмана Азимута. А втiм, за сухим торохтiнням iсторикiв i безбарвним перелiком найдивовижнiших вiдкриттiв ти не побачиш на весь велетенський зрiст романтичної постатi капiтана Небрехи. Вiд його живого, неповторного образу залишився самий протез. Та якщо подумати, що залишилося б вiд легендарного барона Карла Фрiдрiха Iеронiма Мюнхгаузена, славетного капiтана Христофора Бонiфатiйовича Врунгеля та невтомного зорепрохiдця Йона Тихого, якби про них писали квалiфiкованi iсторики? Я близько знав капiтана Небреху, вiн сам розповiдав менi, як пiднiмав фотоннi вiтрила, коли несподiвано налiтали нечутнi променевi урагани, ставав на орбiтальний якiр тяжiння бiля таємничих незайманих планет i смажився пiд променями Ста дев'яноста трьох Сонць! I я хочу, друже, щоб ти теж почув його трохи хрипкий спокiйний голос: - Треба вам сказати, я визнаю лише голi, як щогли у штильову погоду, факти, i в моїх розповiдях немає анi атома вигадки... Тому я й записав деякi його правдивi розповiдi. |
|
|