"Юрiй Дмитрович Ячейкiн. Зорянi мандри капiтана Небрехи" - читать интересную книгу автора

iсторичний недогляд.
Було це так.
- Капiтане, - мовив я, коли з першого до останнього рядка простудiював
"Цiкаву арифметику", - що ви, енциклопедист i зореплавець, знайшли у цiй
захалявнiй книжцi для початкiвцiв?
- Саме те, - вiдгукнувся капiтан Небреха, - чого ви не зауважили. Цю
книжку випустило у свiт видавництво "Ребус". А видавництво "Ребус", щоб ви
знали, мiститься не де-небудь, а на планетi Кiберi, в сузiр'ї Волопаса. Якби
отам я питав отак безглуздо, як оце ви, я б не сидiв зараз перед вами, i ви
не перегортали б цiєї книжки. Якби моя спостережливiсть зрадила менi хоч на
хвилину...
Небреха взяв у мене з рук "Цiкаву арифметику" i зарипiв на протезi до
книжкових полиць. Там вiн поставив її на чiльне мiсце - мiж двома
найгрубiшими фолiантами у могутнiх панцирах синтетичних обкладинок. Маленька
книжечка нiби розтанула серед книжкових динозаврiв.
Капiтан повернувся до мене, знову вмостився у крiслi i ще раз
пiдкреслив:
- Авжеж, якби моя спостережливiсть зрадила менi хоч на хвилину, ви б
зараз не бачили капiтана Небреху, а штурман Азимут уже нiколи не навчався б
у школi для обдарованих дiтей...
- Планету Кiберу ми вiдкрили третього року плавання у величних
просторах Волопаса, - почав вiн свою, як завжди, захопливу розповiдь. -
Зiрка, навколо якої обертається Кiбера, далеко осторонь верстових
галактичних шляхiв, i тому не дивно, що ми з Азимутом першi ступили на грунт
планети: мiй штурман завжди обирав ще не звiданi маршрути.
Нашi вiдвiдини мали величезну iсторичну та наукову вагу. Правда, не
стiльки для Землi, як для Кiбери. I знаєте чому? Бо на Кiберi розвиток пiшов
зовсiм в iнший бiк, i коли ми прилетiли, планету населяли самi роботи.
Зустрiли нас з неймовiрним пiднесенням. До моєї коробки зiбралися юрми
роботiв i у захватi вигукували найпопулярнiшi аксiоми i теореми. Штурман
Азимут милостиво махав їм рукою, що викликало ще бiльше ревище. Це був
просто якийсь всепланетний фестиваль математичної радостi. Лише згодом я
довiдався, у чому тут рiч, але було вже пiзно...
Це була вельми своєрiдна планета. Скрiзь ми бачили книгарнi та кiоски,
а в них - безлiч всiляких задачникiв, теоретичних дослiджень з вищої
математики, подарункових наборiв рiзноманiтних цiкавих хiмiй, арифметик,
цiкавих астрономiй, фiзик, алгебр, геометрiй, планiметрiй та тригонометрiй.
На полицях лежали справжнi поклади довiдникiв з шахової гри, збiрки етюдiв,
дебютiв та ендшпiлiв, науковi працi з теорiї i тактики тисячоклiтинних
шашок, каталоги партiй з усiх планетарних чемпiонатiв. Скрiзь можна купити
газету "Дебют" або журнал "Етюд". Коротко кажучи, тут була лiтература для
всiх вiкiв та всiх смакiв.
Куди не кинеш оком, усюди стрибали i танцювали свiтловi реклами
торговельних фiрм. Найчастiше траплялася реклама фiрми ЮК, тобто "Юний
Конструктор".
ПОВНИЙ КОМПЛЕКТ "ЮНИЙ КОНСТРУКТОР", - промовляв веселий неоновий
робот, - ВИХОВУЄ З РОБОТЯТ МАЙБУТНIХ КОНСТРУКТОРIВ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН,
ВИНАХIДНИКIВ ТА ГЕНIАЛЬНИХ ОБЧИСЛЮВАЧIВ, КУПУЙТЕ ПОВНI КОМПЛЕКТИ "ЮНОГО
КОНСТРУКТОРА"!
Але якась могутня лiга захисту роботят вiд "Юних Конструкторiв" вперто