"Юрiй Дмитрович Ячейкiн. Зорянi мандри капiтана Небрехи" - читать интересную книгу автора

боролася з цiєю рекламою. Поряд кожного стенда фiрми ЮК вона чiпляла свої
жахливi попередження.
НЕ ЗАЛИШАЙТЕ РОБОТЯТ САМИХ З ВИКРУТКАМИ ТА ГАЙКОВИМИ КЛЮЧАМИ "ЮНОГО
КОНСТРУКТОРА", - похмуро застерiгала лiга. - РОБОТЯТА ГРАЮТЬСЯ I БЕЗ НIГ
ЗАЛИШАЮТЬСЯ!
Особливо сильне враження справляло свiтлове застереження такого змiсту.
Двоє малих роботят гайковими ключами, на яких ясно було видно тавро ЮК,
вiдгвинчували голову у третього. I потiм вони цiєю головою ганяли у футбол.
Напис пiд моторошною картиною щомитi спалахував метровими кривавими
лiтерами: ОСЬ ЩО РОБИТЬ З ВАШИМИ РОБОТЯТАМИ ФIРМА "ЮНИЙ КОНСТРУКТОР".
Потiм я дiзнався, що лiга мала всi пiдстави боротися з фiрмою ЮК - лiга
сама випускала повнi комплекти ЮТ, або "ЮНИЙ ТЕХНIК".
Багато цiкавого було на Кiберi. Та найцiкавiше було те, що ми прибули
сюди у розпал дискусiї на тему: "Можливо чи неможливо створити розумну
людину?" Я не буду тут наводити численних думок на цю тему, а викладу лише
основнi тези та антитези всепланетновiдомих обчислювачiв Плюса та Мiнуса.
Треба вам сказати, що обчислювач Плюс намагався штучно у пробiрцi
створити мислячу людину, а обчислювач Мiнус скрiзь ганьбив його i
заперечував саму можливiсть iснування бiологiчної iстоти. Саме вiн i
розпочав творчу дискусiю з прозорого натяку на нiкчемнiсть праць обчислювача
Плюса.
- Недавно, - публiчно заявив у газетi "Дебют" обчислювач Мiнус, - з
розгвинченої консервної бляшанки, яку вже час викинути на звалище металевого
брухту, а не дозволяти морочити голови студентам в Академiї обчислювальних
наук, пролунав черговий антинауковий зойк. Оця бляшанка, яка не соромиться
носити високе звання обчислювача, насмiлюється запевняти, нiби жива
бiологiчна система "людина" матиме у майбутньому незлiченнi переваги перед
роботами. А якi можуть бути переваги у надто вразливої системи, нiчим не
захищеної вiд механiчного та бiологiчного впливу оточення? Порiвняно з
сучасним високорозвиненим роботом людина не витримує нiякої критики!
На це обчислювач Плюс з властивою йому гiднiстю вiдповiв:
- Деякi запеклi бовдури, якi самi себе привсероботно розпинають своїми
химерними виступами, нiяк не можуть второпати, що тiльки людина спроможна
дати нам мозок, який заступить найдосконалiшi машини i стане невичерпною
скарбницею знань. Крiм того, людина складатиме для нас новi оригiнальнi
задачки. Цi аксiоми не вiдомi тiльки тим, що безсоромно носять високе звання
обчислювача, хоч нездатнi вiдрiзнити здорову думку вiд нiсенiтницi.
Та обчислювач Мiнус не склав полемiчної зброї i в'їдливо запитав:
- А навiщо нам мозок? Хiба нашi пращури не жили без мозку? А хiба досi
ми самi не жили i далi не проживемо без мозку? Всi ми змалку запрограмованi,
i виконання нашої програми - запорука всiх успiхiв. Ця iстина така ж
непомильна, як таблиця множення! Тепер - щодо так званої "людини". Не
секрет, що на створення її ми кидаємо такi скаженi грошi, що скоро всi
пiдемо з торбою. Щоправда, ця сумна перспектива не збентежить деяких
iнтелектуальних старцiв, якi давно копирсаються на смiтниках науки.
Цей вiдчайдушний напад обчислювач Плюс вiдбив однiєю лише презирливою
реплiкою.
- Iсторiя суспiльного розвитку вчить, що без мозку можуть жити тiльки
розумовi банкроти та нездари, яких давно слiд було б приректи на животiння
запчастин!