"Юрiй Дмитрович Ячейкiн. Зорянi мандри капiтана Небрехи" - читать интересную книгу автора

системою, яка в принципi передбачала необмежене накопичення капiталу кожною
окремою особою. Таким чином, нинi не вiд якогось осоружного нерозмiнного
карбованця залежало, як ти задовольнятимеш свої потреби. Тепер це залежало
вiд самого тебе, вiд твоїх здiбностей i таланту, вiд твоєї спритностi та
енергiї. По сутi, права кожної людини нинi були необмеженi. Кожна окрема
iндивiдуальнiсть мала цiлковиту змогу задовольнити не лише свої, хай
найбезглуздiшi потреби, а й навiть дивацькi, iнодi навiть злочиннi примхи.
Аби грошi!
Атож! Нарiжнi принципи моделювання тамтешнього iдеального суспiльства я
збагнув. Та це було пiвдiла. Головне й тепер лишалося не з'ясованим. Адже я
втямив лише "як", але досi не вiдав "чому". А голе "як" без путящого "чому"
завше може привести до хибних, а в моєму становищi - фатальних висновкiв i
вчинкiв.
Я не спав цiлих пiвдоби (я не кажу "нiч", бо ночей там взагалi не
iснувало), марно намагаючись розв'язати цю головну таємницю. Аж нарештi мене
осяяло. Стрiла часу, як матерiальної, об'єктивно iснуючої величини,
скерована тут вiдносно нас, землян, на стрiчний напрямок.
I як це я ранiше не здогадався? Адже на нашiй рiднiй Землi здавна
iснувала гiпотетична теорiя, що час може бути не тiльки плюсовим, а й
мiнусовим.
Але теорiя лишалася на паперi, бо гiпотетичний "мiнус" передбачав
подiї, якi насправдi нiким не спостерiгалися. Променi зiрки, скажiмо, йдуть
вiдцентрове в усiх напрямках. Нiхто i нiколи не помiчав протилежного. Ну,
хто б наважився запевняти зворотне - мовляв, променi надходять до зiрок
звiдусiль i консервуються у зiрках? Адже тодi необхiдно було визнати, що в
зiрках вiдбуваються зворотнi ядернi реакцiї, тобто, що кожна зiрка поглинає
випромiнювання, а не є його джерелом.
Отут все стало на мiсце.
Мiнус-галактики таки iснують. Але вони не помiтнi для спостерiгачiв з
плюс-галактик... Адже вiд них не надходить свiтло, бо вони його засмоктують
у свою систему. Ого, у Всесвiтi немає дрiбниць! Отже, цi мiнусовi галактики
вгамовують небезпечну для нас ентропiю i зберiгають всесвiтню енергетичну
рiвновагу! Тепер вам зрозумiло, чому на зоряному небi ми бачимо густi чорнi
плями. Усi iншi закони природи на тих "чорнотах" мають мiнусовий змiст i
крутять колесо iсторiї в зворотний бiк. Те, що для нас темне минуле, для них
свiтле майбутнє, а наше свiтле майбутнє - для них минула доба наукового
варварства i високотехнiчного дикунства...
Тисяча москiтних метеоритiв завбiльшки з молоду картоплю! Це ж я
замешкав у мiнусовому часi i скоро знову ходитиму з парубоцькою чуприною! Це
ж, якщо надовго затримаюся тут, мене не впiзнає навiть мiй юний друг i
послiдовник, новоспечений капiтан Козир!

VIII

З нетерпiнням очiкував я на черговий вiзит Професора i ретельно
готувався до вирiшального iнтелектуального двобою. Свобода або довiчне
психоув'язнення! - було моїм бойовим гаслом. А коли вiн прийшов, я аж скочив
вiд хвилювання з крiсла i неспокiйно зарипiв протезом з кутка у куток
палати.
- Що сталося, мiй вельмишановний капiтане? - запитав надто