"Юрiй Дмитрович Ячейкiн. Зорянi мандри капiтана Небрехи" - читать интересную книгу автора

Були, є i будуть! Смiлива думка не знає непоборних перепон! I от я iнодi
думаю, що якби свого часу я не наважився на ризикованi експериментальнi
змагання з самим свiтлом i не випередив його, людство й понинi не вiдало б,
що коїться по той бiк свiтла...


Розповiдь десята. ТАЄМНИЦЯ БIЛЬЯРДНОЇ КУЛI

Хiба ви не здивувалися б, якби побачили запеклого ентомолога, що пiшов
ловити метеликiв, а замiсть сачка озброївся китобiйним гарпуном? р в природi
речi, якi нiяк не сполучаються.
Вiзьмемо, наприклад, велемовного фахiвця з Музею космiчних мандрiв. Що
сталося б з ним, якби його поєднали хоча б з одним ковтком антиречовини? Та,
хоч слова з нього ллються справжнiм водоспадом, пiсля ковтка антиречовини
вiн не змiг би зв'язати й двох слiв!
Отож уявiть собi, як здивувавсь я, побачивши у шухлядi письмового
стола, за яким капiтан Небреха любив порпатися у своєму архiвi, звичайну
бiльярдну кулю.
Звiдки ця жовта куля потрапила до капiтана? Я зроду не бачив, щоб
капiтан принизив свiй iнтелект до гульнi у пiдкидного дурня або гонитви
бiльярдних куль.
- Бiльярдна куля! - вражено гукнув я. - Капiтане, звiдки вона у вас?
Небреха спокiйно вийняв з шухляди кулю i замрiяно пiдкинув її на
долонi.
- Завдяки лише цiй кулi, - урочисто мовив вiн, - п'ятдесят
небрехознавцiв, весь квiт наукової думки, привселюдно оборонили кандидатськi
та докторськi дисертацiї. Але якби свого часу я забарився ще на секунду,
таємницю кулi й досi не було б розгадано...
Скажу не криючись, одвертi слова капiтана Небрехи були менi, як нiж у
серце. Цiєї митi я вперше у своєму життi вiдчув, що таке ревнощi.
П'ятдесят небрехознавцiв!
Таємниця бiльярдної кулi!
Подумати лишень, люди пишуть про цю кляту кулю дисертацiї та
привселюдно обороняють їх, а я вперше про це чую i вперше бачу саму кулю! Це
я, котрий вважав себе за єдиного, а отже, i найобiзнанiшого бiографа
капiтана Небрехи! Ганьба менi, ганьба!..
Капiтан Небреха зауважив, як я журюся, i з властивою йому чуйнiстю
намагався мене заспокоїти:
- А ви, юначе, даремно хвилюєтеся. Запевняю, що вашi цiлком правдивi та
безстороннi нотатки стали настiльною книгою для кожного небрехознавця. I ще
одна приємна для вас новина: Мiнiстерство вищої освiти рекомендувало вашi
правдивi оповiдi як пiдручник з небрехознавства для iсторичних факультетiв
гуманiтарних вузiв.
Я люто заскреготав зубами.
Як? Капiтан Небреха ще знущається з мене!
Самi подумайте, ну, яким побитом мiй твiр устиг стати настiльною книгою
i рекомендованим пiдручником, коли я його ще тiльки написав? I про мою
роботу нiхто, крiм самого капiтана, ще нiчого не чув!
- Атож, - знову повернувся до свого незграбного дотепу Небреха, - ваш
твiр став настiльною книгою для кожного небрехознавця i рекомендованим