"Юрiй Дмитрович Ячейкiн. Важке життя i небезпечнi пригоди (укр)" - читать интересную книгу автора

радянський космос" з'явилася вельми красномовна стаття, яка в обсерваторiї
привернула увагу всiх - вiд видатних академiкiв до початкуючих лаборантiв.
Ось вона, ця вiкопомна стаття, всенька перед вами - вiд заголовка i до
пiдпису, рядок в рядок, слово в слово.

КРАЩЕ ПIЗНО, АНIЖ НIКОЛИ

Звiдки узявся Мiсяць?
Що ми про нього знаємо?
Ми знаємо, що Мiсяць - природний супутник Землi. Але чи завжди вiн
вiддано обертався навколо земної кулi?
Ця низка запитань буде зрозумiлою, якщо ми згадаємо теорiю нiмецького
астронома Герстенкорна. На його думку, Мiсяць спершу був цiлком самостiйним
небесним тiлом, малою планетою, орбiта якої, на її нещастя, була прокладена
надто близько до земної. I от одного чудового доiсторичного дня земне
тяжiння захопило Мiсяць, i Мiсяцю вже несила було розiрвати могутнi
гравiтацiйнi обiйми.
Мiсяць почав наближатися до Землi, загрожуючи геть усе на нiй
потрощити!
Невимовний жах охопив динозаврiв, мастодонтiв i диплодокiв, бо вони
вiдчули крижаний подих неминучої погибелi. Це тваринне передчуття виявилося
непомильним - нинi вiд динозаврiв, мастодонтiв i диплодокiв на земнiй кулi
збереглися лише некомплектнi кiстяки в палеонтологiчних музеях.
I не диво!
Мiсяць так близько пiдiйшов до Землi, що зробився у двадцять разiв
бiльший, нiж ми його бачимо зараз. Страхiтливi бурi, шторми i урагани
здiйнялися на морях та океанах. Океанськi хвилi заввишки у кiлька кiлометрiв
навально котилися на континенти, знищуючи все перед собою. З Мiсяця на Землю
валилися гори, скелi, камiння, пiсок. Обидвi планети здригалися вiд жахних
землетрусiв, тремтiли гори, на яких жаром клекотiли численнi вулкани.
Кiлька разiв Мiсяць наближався до Землi i знову вiддалявся, нiби
розмiрковував: впасти чи не впасти? Аж поки не заспокоївся на сучаснiй
орбiтi. Але динозаврiв, мастодонтiв i диплодокiв уже - як не було.
Ми недаремно згадали тут цю майже нiкому не вiдому i загальноневизнану
теорiю. Адже останнi астрономiчнi спостереження як вiтчизняних корифеїв, так
i їхнiх закордонних колег, свiдчать, що Мiсяць знову зсунувся зi своєї
сталої орбiти i має тенденцiю до наближення аж на 2 (два) мiлiметри
щодобово. Рух Мiсяця у напрямку до Землi триває. Швидкiсть його зростає в
арифметичнiй прогресiї, що тяжiє до якiсного стрибка в геометричну. Якщо
Мiсяць вперто триматиме цей курс i надалi, ми незабаром на власнi очi
побачимо досi не бачене астрономiчне явище - космiчну катастрофу!
Провiднi астрономи свiту, готуючись до наукових спостережень за цим у
буквальному розумiннi приголомшливим явищем, одностайно приєднують свої
голоси до всього науково-дослiдного загалу: "Оце повезло! Краще пiзно, анiж
нiколи!" I справдi, ми нинi матимемо рiдкiсне задоволення побачити унiкальне
космiчне видовисько, яке запiзнилося на кiлька мiльйонiв рокiв. Ще вчора про
це можна було хiба що безпiдставно мрiяти!
За попереднiми розрахунками, Мiсяць має намiр гепнутися в районi Києва,
а точнiше - на Русанiвку. Падiння Мiсяця на Русанiвку ще бiльше звеличить i
збагатить вiтчизну, отже, й свiтову науку.